Пригоди доброго вояка Швейка

35„Е! Мені о тих дурних пару кроків не ходить!” відповівдобродушно Швейк.Потім казали Швейкови сісти на крісло, а один постукавпальцем по його коліні і сказав другому, що рефлекси є зовсімнормальні, на що другий потряс головою і сам почав недовірчивостукати по ІІІвейковім коліні, а потім підняв йому повікиі дивився в очі, на чоловічки. Потім доктори перекинулися кількомасловами по латині.„Слухайте, ви вмієте співати?” запитав нагло один з докторів.„Не моглиби ви нам заспівати якусь пісоньку? Якубудь,яку хочете!”„Прошу дуже!” сказав Швейк. „Я справді не маю голосу,ані музикального слуху, але я спробую зробити вам ту приємність,коли ви хочете забавитися”.І Швейк заспівав:„На зеленім мостіПринимала гості,Гоп, чіх! Ха-ха-ха!Шинкарочка молода!”„Цеї далі не вмію" — сказав Швейк, „але заспіваю вамдругої:Бодайся когут знудив,Щ о мене рано збудив,Малая нічка, мала,Я ще ся не виспала!*)„І цеї далі не вмію!" зітхнув Швейк. „Знаю ще першу зворотку„Кде домов муй”**) а потім ще: „Генерал Віндішґреці всі генерали, — як сходило сонце, прикази давали”, — і такупісню, як „Боже, буди покровитель”, „Гандзю мила, „Гандзюлюба" і більше нічого”.Оба лікарі подивилися один на одного і тоді один запитав:„Чи стан вашого ума вже слідили коли які лікарі?"„При війську" — відповів Швейк гордо і святочно — „бадалимене військові лікарі і урядово узнали ноторичним ідіотом".„А мені здається, що ви симулянт!”*** крикнув раптомодин лікар до Швейка.„Ні, мої панове", — боронився Швейк — „я не є жаден* Чеські пісоньки заступаємо подібними нашими. — ** Чеськийнаціон. гимн. — *** Значить, що „ви вдаєте ідіота”.З*