Пригоди доброго вояка Швейка

78„Я купив тобі пончішки,А ти зрадила мене!”Подалі сиділо ще кількоро гостей, одні жартували, другісварилися, треті говорили щось по пяному, як крізь сон.Коло дверей сидів якийсь вояк і оповідав кільком цивільним,як його ранили на сербськім фронті. Він мав завязануруку, а кишені повні папіросів, якими обдарували його людина вулиці. Цивільні силували вояка пити і питалися, що йомуще заграти. Якийсь старик між ними утирав сльози і співавпо пяному:,,Ой, пішла сиріткаКрутими стежками.”Швейк і його нові товариші поглядали на це все дужецікаво тай трохи з острахом. Та поволи освоювалися з тим,що не роблять великого злочину і засіли за столиком.Вони випили по одній і по другій. „Я хочу трохи танцювати”,сказав грубий по пятім пиві і почав жартувати з якоюсьдівчиною недобірними словами.Швейк пив. Довгий пішов у танець, а потім привів своюдаму до столика. Тепер усі разом співали, пили йжартували.З полудня присівся до них якийсь вояк і запропонував їм,що за пять корон зробить їм затроєння крови, аби їх звільнилиз війська. Він сказав, що має шприцку до встрикування і встрикнеїм в ногу, або в руку трохи нафти.*Високий, який уже втратив свою рівновагу духа, встав,пішов з незнайомим до виходка і там дав собі застрикнутинафту понижче коліна.А коли вже звечоріло, сказав сам Швейк, що вже вартобийти до курата. Малий, грубий, що вже ледво рушав язиком,намовляв Швейка, ще заждати. І довгий був тої думки, щокурат не втіче. Але Швейкови таки вже знудилося в Куклікаі він загрозив їм, що піде сам.Отже вони якось вибралися, але Швейк мусів їм обіцяти,що по дорозі ще десь вступлять до якоїсь кнайпи.* Це показалося добрим способом на те, щоби дістатися дошпиталю. Тільки одно лихо: нафта воняє в гниючій спухлійруці і цим зраджує того, що це навмисне собі заподіяв. Натомісцьбензина ліпша, бо скорше випаровує. Пізнійше встрикувалисобі етер з бензиною, а при кінці війни знайшли ще ліпшіспособи, (прим, автора).