Пригоди доброго вояка Швейка

145Він диктував:„Високоповажаний Пане Добродію! Звольте принятинайсердечнішу подяку за тих 400 корон, що ваша ласкавадобродійка лишила мені за услуги, які я їй оказав підчас їїпобуту в Празі. Все, що я міг для неї зробити, робив я радо,і тому не можу цеї готівки приняти і відсилаю" —„Ну — пишіть далі, Швейку, чого крутитеся і мнетеся?На чім ви стали?"„— і відсилаю" — сказав Швейк тремтячим голосом,повним розпуки.„Отже добре: — і відсилаю їх назад з запевненням моєїнайглибшої пошани. Низький привіт і уціловання ручок дляПані Добродійки. Йосиф Швейк, офіцерський слуга у поручникаЛюкаша. Готово?"„Голошу слухняно, пане поручнику, ще бракує дата!"„Двацятого грудня 1914 року. Так. А тепер напишітьадресу, вложіть в коперту тих 400 корон і віднесіть на почту".І поручник Люкаш почав весело висвистувати якусь пісоньку.„Ще одно, Швейку", — сказав поручник, коли Швейкхотів уже йти на почту, „що є з псом, що ви його мали шукати?"„Я мою одного на приміті, пане поручнику. Дуже краснийпесик. Але дістати його, то не буде легка річ. Та я думаю,що завтра таки приведу його вам. Він кусає".10