Пригоди доброго вояка Швейка

138Швейк втирав піт, такої роботи завдала йому нежданагосподиня. Коли витріпав усі хідники йкилими, сказала йому,щоби він здійняв з вікон фіранки і витріпав їх. Потім діставприказ, вичистити всі вікна. Далі почала переставляти всі мебліна друге місце, а коли Швейк попересував усе з одногокута в другий, не подобалося її і це і вона видумувала новийлад і він мусів переставляти щораз наново.Все в хаті перевернула горі ногами, та поволи почала їїенергія ослабати її войовничість притуплювалася серед тоїроботи.З комоди виймила ще чисте простирало, наволікла перинийподушки в чисті пішевки і було видно, що це робить воназ любози до ліжка, бо ліжко викликувало в неї змислову дрож.Потім післала Швейка за обідом і за вином. І заки він вернувсяз міста, вдягла вона прозору ранішну сукню, в якій вонабула особливо принадна і чаруюча.При обіді випила фляшку вина, скурила гору мемфісіві положилася до ліжка, а тимчасом Швейк гриз у кухні комісняк,замочуючи його в склянку з якоюсь солодкою горівкою.„Швейк!" залунало нагло зі спальні." „Швейк!”Швейк відчинив двері і побачив молоду даму в спокусливійпозі на перинах.„Ходіть сюди!"Швейк приступив до ліжка і тоді вона змірила очимайого присадкувату постать і сильні стегна і всміхнулася дивно.І відкидаючи тонку матерію сукні, яка все закривала, сказалаостро:„Ходіть сюди, до мене — "І так сталося, що коли вечером прийшов до дому поручникЛюкаш, Швейк міг йому сказати:„Голошу слухняно, пане поручнику, я сповнив усі бажанняласкавої пані і по її приказу услугував їй сумлінно."„Дякую вам, Швейку", сказав поручник Люкаш. „А малавона богато бажань?"„А так зо шість," відповів Швейк, „а тепер спить вона,як забита тою їздою. Я зробив для неї все, що їй вичитавз очей."