Пригоди доброго вояка Швейка

25тай викине за двері! А колись, в середних віках, о, тоді булострашно. Людий брали на муки, на тортури! Нині відносинивже дуже покращали".Саме скінчив він цю похвалу нинішних відносин в тюрмі,коли двері келії відчинилися і жандарм закликав:„Швейк! До переслухання!"„Дуже радо”, сказав Швейк, „але я боюся, чи то часомне помилка. Бо я щойно був на переслуханню і мене викинулиза двері. А крім того мені булоби дуже неприємно, якби оцідругі панове кривдували собі, що я вже йду другий раз, а вонище не були ні разу в канцелярії. Вони моглиби мені завидувати!”„Не базікати, але йти!” крикнув жандарм і взяв Швейкадо канцелярії.Швейк станув у друге перед строгим комісарем. Комісарраптом запитав:„Признаєтеся до всего?”Швейк глянув на нього добрими очима, всміхнувся і відповівдуже мягко і лагідно:„Коли ви собі того бажаєте, ласкавий паночку, щоби я признався,то я признаюся, мені це не може пошкодити. Але коливи скажете: „Швейку не признавайся до нічого”, то я буду викручуватися,хочби мене рвали на кусні“.Комісар записав щось у папері і наставляючи Швейковиперо, сказав остро:„Підпишіть ось тут!"Швейк поглянув і побачив, що це протокол, а в нім вичисленівсі злочини, в яких підозріває його агент Бретшнайдер.Під протоколом була дописка:„Всі вище наведені обвинувачення проти мене є прав диві“.Швейк узяв перо і не надумуючись, підписав.„Може ще що підписати?" запитав він приязно комісаря.„Чи може прийти аж рано?”„Рано поведуть вас до карного суду!" сказав комісар.„А в котрій годині?" питався Швейк. „Щоби я, борониБоже, не заспав”.„Гінавс!" — заревів знову комісар і за хвилину опинивсяШвейк знов між своїми товаришами недолі в келії.„Все йде тут, як на шнурочку!" хвалив собі Швейк, колижандарм замикав двері знадвору.„Щ о там чувати?"питалися всі нараз, обступивши Швейка.А Швейк сказав урочисто: