Пригоди доброго вояка Швейка

93ніч, курат знову попав у вчорашний стан, баламутив і уважавШвейка за кого іншого. Він говорив до нього:„В кождім разі — ви не підете. Ні. Ніяким чином! Чи пригадуєтесобі ще того рудого кадета від обозу?”Це тривало так довго, доки Швейк не взявся до куратаподібно, як учора. Він встав і сказав острим голосом:„Я вже маю того досить. Тепер ти підеш спати! Розумієшмене?”„Я вже йду, любко, йду”, молов пяний. „Чи пригадуєшсобі, як ми були р'азом у квінті* і як я виробляв тобі грецькізадачі? Ви маєте каменицю в Збраславі, я знаю. І можете плаватипароплавом по Велтаві. Знаєте, що то є Велтава?”Швейк примусив пяного скинути чоботи йроздягнутися.Курат протестував і ніби сварився з якимись неприсутнимилюдьми, але роздягався.„Бачите, мої панове,” говорив він до шафи йдо печі, „якобходяться зі мною мої кревні?”„Але я не знаю своїх кревних,” заявив він нагло, лягаючив ліжко, „щоби там увесь світ став проти мене, я їх не знаю!"За хвилю він захропів.* Пята кляса ґімназіяльна.