Пригоди доброго вояка Швейка

165„Перед двома роками" — сказав полковник ■— „бажаливи собі, пане поручнику, щоби вас перенести до 91. полку в Будейовицях.Знаете, де лежать Будейовиці? Над Велтавою, так,над Велтавою, і там вливається Егер, або щось подібного.Місто 'є велике і, так сказати, приязне, а коли я не помиляюся,має надбереже. Знаєте, що це є надбереже? Це є мур, побудованийнад водою, так, це є такий мурований беріг над рікою.Впрочім це сюди не належить. — Ми мали там свої маневри."Полковник нагло замовк і дивлячись на каламар, перейшовскоро на іншу річ: „Мій пес зіпсував собі у вас жолудок. Нехоче нічого їсти. Диви, в чорнилі є муха. Це дивне, що навітьсеред зими є мухи і падуть до каламаря. Це непорядок."„Отже видуси щось уже із себе, старий чопе!", подумавсобі поручник, німо дивлючись на полковника.Полковник встав і перейшовся по кімнаті.„Я довго думав, пане поручнику, що я властиво маю з вамизробити, щоби це вже не повторилося більше, і я пригадавсобі, що ви просили раз, щоби вас перенести до 91. полку. Начальнакоманда повідомила нас саме, що при 91. полку відчуваютьвеликий брак старшин, бо серби повибивали всіх. Отжея ручу вам своїм словом чести, що ви за три дні будете при91. полку в Будейовицях, де якраз збирають маршбаталіон.*Ви не мусите дякувати. Армія потребує офіцерів, які — "А що полковник не знав, що він далі має сказати, то подививсяна годинник і сказав:„Вже пів до одинацятої. Найвища пора йти до рапорту."На цім закінчилася та приємна розмова і поручниковиполекшало на серці, коли він вийшов з канцелярії полку і заповіву школі однорічників, що він за два дні виїжджає нафронт і тому улаштовує пращальний вечір.Вернувши до дому, сказав він значучо до Швейка: Чи визнаєте, що це є маршбаталіон, Швейку?"„Голошу слухняно, пане поручнику, маршбаталіон це емаршбатяк, а маршка це є маршкумпачка!** Ми це так скорочуємо."* Похідний курінь.** „Маршбатяк” — це баталіон (курінь), що йде на фронт,а „маршка" а „маршкумпачка" це сотня, що йде на фронт.