Пригоди доброго вояка Швейка

8речення занадто прості, скажім навіть, — грубі і тривіяльні.Так, стиль Гашка не е звичайніш літературним стилем. Одначеце не походить звідси, що Гашек не знає літературного стилю.Ні, він вживає такого стилю умисне. Раз длятого, щоби безштучної чеііурности представити все те, що хоче представити,а по друге він сам каже, що все натуральне, природне не є ганебне,отже можна його без нічиєї образи вживати. Зрештоюописуючи війну і воєнних людей зі всіми страшними і грубимипроявами, не міг Гашек послугуватися стилем повним граціозносте,витончення і запаху фіялок. Це мусить мати на увазі читач,надибуючи в книжці деякі нелітературні вислови.Побіч Швейна виступає в книжці богато інших осіб, здебільшатакож не видуманих, але історичних. Також ці особине є відокремленими осібняками, але є переважно типами, якірепрезентують австрійський режім в Чехії часів передвоєннихі воєнних. Ці особи, то не манекіни. Вони люде з крови і костихоч повні ріжних хиб і зблямовані сторожі австрійського пануваннянад чехами. До таких осіб належить і фельдкурат КацІ озвірілий та ограничений полковник Кравс, лікар Ґрінштайні їм подібні.При українськім перекладі заходили значні труднощі, передусімпри перещіплюванню на український грунт особливостейГашкового стилю і чеського великоміського говору, згл.жаргону чеської вулиці. Там, де ніяк не можна було віддатизовсім докладно букви і духа оригіналу, там заходила конечністьпослужитися подібними особливостями української мови,чи це було при передаванню поодиноких висловів, чи н. пр. чеськихпісеньок. Одначе на загал є український переклад згіднийзчеським оригіналом.В книжці „Пригоди доброго вояка Швейна” знайде українськийчитач дуже оригінальну і займаючу лектуру. Тимбільше, що ілюструє вона важні і цікаві часи в життю державі народів в недавній воєнній минувшині.