Пригоди доброго вояка Швейка

40„Обережність є матірю мудрости!” сказав святочно Швейксідаючи біля своєї „гальби” пива. Не даром кажуть: „Стереженогобог стереже” або: „Осторожно з вогнем!”„Учора були в нас два похорони — промовив паламар,хотячи навести розмову на інші речі.„Певно хтось умер!” сказав поважно хтось другий.„А були похорони з катафальками?” докинув третий.„Я цікавий”, замітив Швейк, „як тепер підчас війни будутьвідбуватися військові похорони!”В тій хвилині всі гості повставали, поплатили і тихцем винеслисяз пиварні. Лишився Швейк з Палівцевою.„І хтоби це думав, що вони засудять невинного чоловікана 10 літ! Щ о невинного засудили раз на пять літ, про це я вжечув, але на десять — то таки троха за богато. Все то таки щопять, то не десять”.„Так, як він говорив про той портрет і про ті мухи тут,в господі за лядою, так самісько говорив і в суді. Мене покликалина розправу за свідка, але що я могла зізнавати, коли вонисказали, що поміж мною і моїм чоловіком є близьке посвояченняі що я можу зречися зізнань. Я так налякалася того посвоячення,щоби з того ще щось гірше не вийшло, що таки зрікласяі не зізнавала. А він, бідака, так дивився на мене цілий час, щотого погляду я не забуду ціле своє життя. А як уже засудилийого, то він крикнув ще на коритарі, як вели його до вязниці:„Нехай живе свобода думки!” Так він здурнів з того всего”.„А пан Бретшнайдер уже не приходить сюди?” запитавШвейк.„Він був тут кілька разів, випив одно або два пива, питавсямене, що чувати і прислухувався, як гості розповідали собі прокопаний мяч. За той увесь час зловився тільки якийсь один тапетникна його вудку”.„Це річ зручности” завважив Швейк, „чи той тапетник такийдурак?”„Подібний до мого чоловіка”, — відповіла Палівцева, втираючисльози, „агент питався його, чи він стрілявби в сербів.А тапетник сказав, що він не вміє стріляти і що раз стрілявв якійсь стрілецькій буді і прострілив там одну корону. ТодіБретшнайдер виймив свою нотатку і записуючи щось, сказавтак, що всі чули: Ось тобі знову гарненька державна зрада!А потім пішов з тим нещасним тапетником на поліцію і той ужезвідти не вертався”.