Пригоди доброго вояка Швейка

55„Коваржік?”„Гир !”„Ґліцерина й аспірина!” — Котятко?!„Гир!”*„Випомпувати черево і хініна!"„Швейк!“„Гир!”Доктор Ґрінштайн поглянув на нового гостя.„Щ о вам бракує?”„Голошу слухняно, маю ревматизм!”„Ага, ревматизм!" повторив доктор з насмішкою. „Цесправді випадок, дістати ревматизм якраз тоді, коли требайти на війну! Я думаю, що це вас дуже клопоче."„Голошу слухняво, що це справді страшенно мене клопоче!"„О, бачите? Його це клопоче! За спокою він бігав собі,як кінь, а як вибухла війна, раптом пригадав собі, що маєревматизм, і що болять його коліна. Коліна болять?”„Голошу слухняно, що коліна болять!”„І цілими ночами не можете спати, правда? Ми вас вилічимоскоро. Ми маємо вже досвід. Від нас вийдете скоршездорові, як з Піщан і помашеруєте на фронт, аж закуриться!”А звернувшися до підофіцера: „Пишіть: Швейк: Острадієта, раз на день ґліцерина з милом, а далі побачимо. Тимчасомповедіть його до ординаційної салі і випомпуйте жолудок,але порядно, щоби взивав усіх святих на поміч, можеревматизм налякається і втіче.”Потім звернувся до всіх ліжок і почав промову, повнутаких „глибоких” думок:„Не думайте собі, що маєте перед собою якогось вола,або осла, що дається водити за ніс. Ви не виведете мене з рівноваги!Я знаю, що ви всі симулянти, що хочете уникнути війни— і відповідно до того відношуся до вас. Я вже переживсотки йтисячі таких, як ви. На тих ліжках лежали вже масилюдців, яким не бракувало нічого крім воєнного духа. Підчас,коли ваші товариші кровавляться на фронті за спільну намвітчину, ви тут вилежуєтеся, обжираєтеся і ждете кінця війни.Але так добре не буде! Ви дуже помиляєтеся! Ще за двайцятьліт будете кричати крізь сон, коли вам присниться, як ваму мене маркирувалося.„Голошу слухняно, пане оберарцт,що я вже здоров!”