Пригоди доброго вояка Швейка

130схрупав разом з пірям і з кістками, варто було дивитися, панепоручнику! Коти — то взагалі необразовані і немузикальнібестії і не можуть стерпіти, коли канарок співає. Я вилаявкота, але борони, Господи, я його не рушив і ждав на вас,пане поручнику* що ви тій бестії за це присудите.”Оповідаючи це, Швейк дивився поручникови так щиров очі, що цей, хоч спершу наступив на Швейка з недобриминамірами, не спромігся вже на їх виконання, сів па кріслоі сказав:„Слухайте, Швейку, чи ви справді є таке нещасне тумановатеБоже сотворіння?”„Голошу слухняно, пане поручнику, так!" відповів Швейкурочистим голосом. „Щ е з малку маю такого пеха, завждихочу зробити щось добре, а ніколи з того не виходить добро,лише завжди якась неприємність для мене і для мого окруження.Я приміром справді хотів запізнати того бідного канарказ тим проклятим коцуром, щоби вони порозумілися, — ну,і чи я винен, що та звірюка перекреслила мої добрі замірийзїла того, якого я хотів зробити їйтоваришем забави? В однімдомі на Віноградах зїв раз один котище цілу папугу, бопапуга завжди висмівала кота і наслідувала його мявкіт. Алеті коти мають сильне життя. Коли ви скажете, пане оберляйтнант,щоби я того кота закатрупив, то я буду примушений,роздусити його між дверями йодвірком, бо інакше не дасться.Це дуже сильні йуперті звірі."І Швейк почав пояснювати поручникови, з найневиннішоюміною, як губиться котів. Він наводив подробиці проце, такі страшні, що певно мусілиби довести „комітет охоронизвірят" до дому божевільних.При тій нагоді показав себе Швейк таким знавцем цеїсправи, що поручник Люкаш забув про свій гнів і запитав:„Ви вмієте обходитися зі звірятами? Маєте серце і нуєтелюбов до звірят?"„Найбільше люблю пси", сказав Швейк, „бо на псах, якними вміти торгувати, можна добре заробити. І я вже трохиз ними мав щастя, бо я був завжди чесний в інтересі. А всетаки люде псували мене; я мусів неодному продавати здохляказамісць расової собаки. Всі домагаються чистої раси, а дежїї набрати? Не можуть же бути всі пси чистокровні йздорові.Ну, і нарешті я мусів оголосити, що в мене самі' расові пси,і мусів з першого - ліпшого кундля, що десь вродився у якійсь