Пригоди доброго вояка Швейка

155XV.Буря з громами.Полковник, Фридрих Кранц, мав додаток „фон Ціллєргут“,від якогось села в Зальцбургу, яке його предки втратиливже у вісімнацятім століттю. Кранц був гідний уваги ідіот.Коли щось оповідав, то звичайно говорив про самозрозумілірічи, а при тім питав, чи всі розуміють ті найпростіші вислови:„Отже вікно, мої панове, так. Знаєте, що це є вікно?“Або: „Дорога, що по її боках є рови, називається мурованка.Так, мої панове. Знаєте, що це є рови? Рови це викопив землі, над якими працює богато людей. Це є заглублення.Так. Працюють лопатами. Знаєте, що це є лопата?"Він терпів на манію пояснювання і так любив цю дивнуприкмету, наче який винахідник, що говорить про свої винаходи.„Книжка, мої панове, це більша скількість ріжно порізанихлистків паперу ріжного формату, задрукованих і зложених