Пригоди доброго вояка Швейка

108ди, посіти ласкаво той дім і тримай усі намагання злого духаздалека від нього!”Та на світі є рішучі йпослідовні люде, до яких належаві той гість, якого нині Швейк викинув уже два рази за двері.Саме, як була готова вечеря, озвався дзвінок. Швейк відхиливдвері, вернувся в кімнату і сказав: „Він знову тут, той пацюк,пане фельдкурат! Я зачинив його тимчасом в купальній кімнаті,щоби ми могли спокійно повечеряти.”„Недобре робите, Швейку“, сказав курат, „гість в дім,Бог в дім. В давних часах при вечері навіть спроваджували собілюде всяких блазнів, щоби веселіще їлося. Запровадьте йогосюди, нехай нас бавить!”Швейк запровадив панка до кімнати. Гість дивився понуроперед себе.„Просимо сідати", сказав ввічливо курат, „ми саме кінчимовечеряти. Ми мали смаженого лосося, а тепер ще яєшницюз шинкою. Так нам іде незле, коли люди позичають гроші.",,Я надіюся, що ви не будете брати мене на кпини", сказавпонурий панок, „я нині вже оце третий раз приходжу довас і надіюся, що тепер уже все виясниться."„Голошу слухняно, пане фельдкурат”, озвався Швейк,„що цей пан подібний до одного Бушеля з Лібні. Вісімнайцятьразів викидали його одного вечора з шинку, а він все вертався!Казав, що забув люльку.Він влазив до. хати вікном, через кухню, через пивницю,а нарешті дістався на дах і хотів злізти комином, але вогневасторожа стягнула його з даху. Такий був упертий і витревалий,що варто його було зробити міністром, або посломдо парляменту.”Витревалий панок повторював уперто своє домагання,начеби не чув натяків Швейка, що знову може вилетіти задвері: „Я хочу мати ясно поставлену справу, хочу бути вислуханим.”„Добре, говоріть”, сказав курат, „говоріть, ласкавий пане.Говоріть, скільки хочете, а ми тимчасом будемо їсти своювечерю. Я думаю, що це вам не буде перешкаджати. Швейку,подавайте!”„Як вам відомо”, почав упертий говорити, „тепер шалієвійна. Ту суму я позичив вам ще перед війною і колиб не вибухлабула війна, то я мігби був натискати на сплату довгу.Але я маю вже сумні досвіди.”Він витягнув нотес і продовжав: