Пригоди доброго вояка Швейка

58Фельдфебель був блідий, але ще блідший йшов за бароновоюдоктор Ґрінштайн. Йому скакала перед очима мала візитівочкабаронової з написом „вдова по генералі”, і все це,що з тим могло бути сполучене: знайомства і протекційки,або скарги і перенесення на фронт.„Тут маємо того Швейка“, сказав він зі штучним спокоєм,ведучи баронову до Швейкого ліжка, „він заховується доситьтерпеливо".Баронова сіла собі на підставлене крісло біля ліжка і сказалаломано по чеськи:„Чеський салдат, топра•салдат, галіка - салдат, хоропрашовнір, я маю моц рада ческі австріяки".Вона погладила Швейка по його неоголенім лици і говориладалі:„Я все читати в касеті, я вам принести палати, табак, цуцат,чеський шовнір — брафий шовнір, — Йоган, комен зігер! *Камердинер Йоган притаскав до ліжка великий кошик,підчас коли товаришка баронової, висока худа з натягненимлицем, сіла на Швейкове ліжко і поправила йому соломянуподушку, уявляючи собі, що так муситься помагати хоримгероям.А баронова почала виймати з кошика дарунки. Кілька печенихкурок, завинених в рожевий папір і перевязаних чорножовтоюстяжкою, дві фляшки якогось лікеру з написом: „Ґотштрафе Енґлянд!”,** три фляшки вина і два пуделка папіросів.Це все виложила вона на білу скатертину на ліжку передШвейком, а між те все поклала ще гарно оправлену книжку.„Події з життя нашого монарха”. Не забула принести пачкучеколяди, на якій були фотографії Франц Йосифа і Вільгельма,як оба подають собі руки. Принесла також щітку до чищеннязубів з написом „Вірібус унітіс”,*** і пачку цвібаку з віршованимтаким написом:„Австріє, рідний краю,О, як тебе кохаю!Ти славна на весь світ,Тривай нам много літ!"Останнім подарунком був білий цвіт гіяцинту у вазонку.Коли вже це все лежало йстояло на ліжку біля Швейка,* Йоган, ходіть сюди. ** „Боже, скарай Англію!”.*** Злученими силами.