Пригоди доброго вояка Швейка

131цегольні, „робити" расового ямника або хорта, родом з самоїБаварії. І справді добре зробив, бо люде тішилися, що таклегко можуть прийти до пса чистої раси. Я доставляв неодномузвичайного Варшевицького „шпіца" замісць гончого,а люде лише дивувалися, що такий пес, хотяй походить ажз Німеччини, є кудлатий і не має кривих ніг. Так впрочім роблятьу всіх гісярнях. Ви зробилиби великі очі, пане оберляйтнант,як би побачили, що за страшні шахрайства діютьсяз такими псами. Бо таких псів, які справді моглиби на себесказати: „я є чиста раса!", треба зі свічкою шукати. Або мати„забулася" з якимось посмітюхом, або його бабка була такамудра, або він мав кілька батьків і одідичив від кождого якусьзлу, або добру прикмету. По однім дістав вуха, по другім хвіст,по третім шерсть і писок, по пятім ріст, — ну, а як він мавдванайцять батьків, то можете собі уявити, як такий пес виглядає!Я купив раз такого одного виродка, такого страшного,що всі пси вступалися йому з дороги йобминали його як заразу,а я купив його з милосердя, бо він волочився голоднийпопід плоти. Він сів собі в мене в хаті в куті і так сумував,аж доки я не продав його замісць стаєнного пінчера. Найбільшероботи завдав він мені з фарбованням, бо я мусів дати йомубарву перцю з сіллю. І так поїхав він зі своїм новим паном наМоравію і від тоді я не бачив його."„Я також дуже люблю пси", озвався тепер поручник Люкаш,„деякі мої товариші, що є тепер на фронті, мають з собоюпси, і вони писали до мене, що їм минає війна з таким вірнимзвірятком дуже скоро ймило. Отже ви знаєте всі псячіраси, то я надіюсь, що якби я дістав яке песя, то ви будетейого добре доглядати. А яка раса — на вашу думку — є найкраща?А саме я розумію пса — як товариша. Я мав раз стаєнногопінчера, але не знаю, чи — "„На мою думку, пане поручнику, стаєнний пінчер, це дужемилий пес і товариш. Правда, не кождому він подобається,бо він має тверду борідку на писку і виглядає так, як висушенийкримінальник. Він такий поганий, що він дуже гарний,і він дуже мудрий пес. Де такому дурному „бернардино-ви" до нього! Він ще мудріший, як фокстерієр. Я знав одного— "Поручник Люкаш глянув на годинник і перервав Швейко-ву бесіду:„О, то вже пізно! Я мушу виспатися.Рано маю зновуS*