works

si llomania”, який переклав „Як умру, то поховайте”,басарабський поет Іон Буздуган, що післяпершої світової війни дав добрий переклад„Як у м р у ...” і крім того переклад уривку із„Свято в Чигирині” (з „Гайдамаків” ). На територіїМолдавської Автономної PCP перекладалитвори Шевченка на молдавську мову С. Думітрешті(Думітрашко) и А. Е. Кафтонакі, але їхперекладів Пца Попи не міг роздобути. Не буломожливо зробити це тим більше тепер.В останні роки перед другою світовою війноюперекладав Шевченка відомий румунськийпоет, пізніше академік румунської Академії наук,Михайло Садовяну (нар. 1880). Він дав добрийпереклад „Як умру, то п оховай те...” і крім тогогарний переклад Шевченкового „Івана Підкови”п. н. ,,Балада Нікоара ГІоткови”.Першим книжковим виданням появилисятвори Шевченка в перекладі на румунську мову1952 р. в Букарешті у видавництві “Cartea rusa”(„Російська книга” ?!) п. н. “Cobzarul” („Кобзар”). Вийшла ця збірка з передмовою МихайлаСадовяну й у ній виступили із тридцять й однимперекладом румунські перекладачі ВікторТульбуре та Валь Кордун. Це видання розійшлосяцього року трьома тиражами. Вартість перекладівзменшує той факт, що вони були робленіне з оригіналу, а з російських перекладів,не завжди вірних й інколи навіть незгідних зоригіналом. Доповнювала це видання біографічнастаття Олександра Дейча, перекладена тежз неповного російського „Кобзаря” (ОГИЗ, 1947).П’ять років пізніше, 1957 p., це ж видавництво“Cartea rusa” опублікувало тиражем 6.150примірників книжку перекладів з Шевченка п. н.“Cobzarul” (8°, стор. 201 + 3 нп.). Ця книжкабула насправді перевіреним і доповненим виданнямзбірки з 1952 р. з тією тільки зміною, що до326