works

рів Шевченка: „Причинна”, „Тополя”, „Катерина",„Наймичка”, „Певольник” , „Петрусь”,„Неофіти” і „Гайдамаки”, останній твір з окремимкоментарем і поясненнями.Пізніше, як подає Лука Луців, автор ґрунтовнихстудій про Харамбашічоїїі переклади зШевченка, у своїй статті „Сербсько-хорватськіпереклади Шевченка” (XV-пй том видання УНІ,етор. 335-339), Харамбашіч опублікував ще уСараєвському журналі „Н ада” 10 перекладів дрібнішихтворів Шевченка: „Тече вода в синє море . , . ” , „Вітре буйний, вітре б у й н и й ...”, „Нащомені чорні брови. . „Тяжко-важко в світіжи ги .. „Гоголю”, „Чого мені тяжко ..„Минають дні, минають ночі .. „Вітер в гаїнагинає . . „Не кидай м атері. . . ” , „І досіс н и т ь с я ...” М. 1. Кравцов, автор статті „Т. Г.Шевченко в югославськії! літературі і критиці”{„Рад. літературознавство”, 1962, кн. 4, crop.S9-98) називає ще такі переклади Харамбашічаз Шевченка: „Княжна”, надр, у виданні “Vyjenac”1888, Ха 28, та „Відьма”, „Варнак”, „Між скалами,неначе злодій . . . ”, „Марина”, друковані вчас. “H m iteka”, 1890 р. Лі*!» 79, 121, 125, 134,135.Критики І! дослідники цих перекладнихпраць Харамбашіча відзначають їх високу мистецькувартість, не зважаючи на те, що перекладачподекуди відступав від оригіналу І навітьвипускав деякі рядки. Вони теж підкреслюютьвеликий вилив, що їх мали твори Шевченкапа оригінальну творчість Харамбашіча.В 90-і роки ХХ-го ст. перекладав вірші Шевченкана хорватську мову також иоет ДрагутинІлич, який надрукував 1890 р. в журналі „Босанска вила”, .\і> 7, переклад „Івана Підкови” ів 1896 р. в журналі „Бранково коло” , 37, перекладвіршу „До Основ’яненка” (перерібка цьо-406