22.03.2016 Views

КАТАЛОГ СATALOG

catalog2016_final

catalog2016_final

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

DOCU/АРТ DOCU/ART<br />

Ольга Бірзул,<br />

програмна координаторка<br />

Боб Ділан якось зізнався, що коли вперше<br />

почув музику Елвіса Преслі, відчув<br />

себе ніби втікачем з тюрми. Так само для<br />

мене кілька років тому експериментальні<br />

документальні фільми перетворилися<br />

на несподівану територію свободи. Я все<br />

частіше почала ловити себе на якомусь<br />

щемливому почутті захвату від того, що не<br />

лише бачу, а й відчуваю, як за допомогою<br />

рухомих картинок, звуку та монтажу режисери<br />

розтягують час, стискають простір, бурять<br />

свердловини в моєму розумі та безсоромно<br />

вводять в оману моє ніжне серце.<br />

Не секрет, що теоретики кіно на позначення<br />

документалістики пропонують<br />

послуговуватися об’ємнішим терміном –<br />

неігровий кінематограф. І це справді значно<br />

розширює межі для всіх нас. Немов<br />

свіже повітря, що просочується крізь відчинену<br />

кватирку, на територію документалістики<br />

прокрадаються експерименти з<br />

формою, мовою, різними медіа та місцем<br />

автора у творчій розробці реальності. Тому<br />

програма DOCU/АРТ пасуватиме головній<br />

концепції фестивалю і буде присвячена<br />

темі «Ілюзії жанру».<br />

Розхитувати сталі уявлення про документалістику<br />

ми традиційно будемо у кінотеатрі<br />

«Київ» та PinchukArtCentre. Усі три<br />

фільми, представлені у програмі, є водночас<br />

як розповідями про людей творчих професій,<br />

так і експериментами з формою оповіді.<br />

Наприклад, «Олмо і «Чайка» Петри Коста і<br />

Леа Ґлоб – це створене на стику вигадки та<br />

правди гібридне кіно, в якому глядач разом<br />

із персонажами фільму тоне у двоїстій<br />

реальності театральних акторів, де життя<br />

перетікає в гру, а героїні п’єси Чехова – у<br />

нав’язливий кошмар вагітної жінки. Іронічний<br />

твір «Машина часу Сема Клемке»<br />

Метью Бейта демонструє понад тридцять<br />

років життя американського відеоблогера,<br />

де на перший погляд безглузда хроніка<br />

невдач, суцільної радості та неприхованої<br />

правди перетворюється на філософський<br />

есей, що роздуває історію до буквально<br />

вселенських масштабів. Напевне, найвитонченішим<br />

та сінефільським серед цієї<br />

трійці можна вважати «Шоу всіх шоу»<br />

Бенедикта Ерлінґссона. Рідкісні архівні<br />

зйомки кабаре, атракціонів і цирку, змонтовані<br />

під музику ісландської групи Sigur<br />

Rós, розкривають природу вічного потягу<br />

людини до видовищ та ілюзій. Втім, це теж<br />

про кіно. На початку свого зародження<br />

кінематограф мав інше ім’я. І було воно –<br />

«Ілюзіон».<br />

106

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!