КАТАЛОГ СATALOG

КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ BEYOND ILLUSIONS
ГРОЗНИЙ-БЛЮЗ / GROZNY BLUES
Швейцарія / Switzerland / 2015 / 104’
Режисер / Director:
Нікола Белуччі / Nicola Bellucci
Виробництво / Production:
Soap Factory, Hafenstrasse 25, Postfach, CH-4019 Basel,
Switzerland, +41616320050, film@soapfactory.ch,
www.soapfactory.ch
Дистрибуція / Sales:
ANT!PODE Sales & Distribution, Novolesnoy lane 5-38, Moscow,
127055, Russia, +74999787314, elena@antipode-sales.biz,
www.antipode-sales.biz
Нікола Белуччі народився 1963 року в місті Ареццо (Італія). Він вивчав філософію,
літературу та кіно у Флорентійському університеті. У 1988 році він отримав диплом
режисера в Інституті кіномистецтва Флоренції. У 1992 році працював фотографом та
фоторежисером в Італії. Через чотири роки він переїхав до Базеля (Швейцарія), де
живе досі. У 2010 році Нікола зняв свій перший повнометражний документальний
фільм – «У саду звуків», який здобув багато міжнародних нагород.
Фільмографія: Це було наше джерело (1989), Зроби це (2001), Ім’я (2002),
У саду звуків (2010)
УКРАЇНСЬКА ПРЕМ’ЄРА / UKRAINIAN PREMIERE
Nicola Bellucci was born in 1963 in Arezzo, Italy. He studied philosophy, literature, and film
at the University of Florence. In 1988 he obtained the directing diploma at the Istituto di
Scienze Cinematografiche, Firenze. By 1992 he was working as an author and director of
photography in Italy. Four years later, he moved to Basel, Switzerland, where he has lived
ever since. In 2010 Nicola released his first documentary feature, Nel giardino dei suoni,
which won numerous international awards.
Filmography: Era la nostra fonte (1989), Do It (2001), Onoma (2002),
Nel giardino dei suoni (2010)
Історія чотирьох жінок-правозахисниць, що живуть у Грозному –
столиці спустошеної війною Чечні. Протягом років ситуація в республіці
погіршується, і жінки втрачають будь-які ілюзії щодо стану
путінської Росії. У будівлі, де працюють правозахисниці, розташовано
блюз-клуб, який постійно відвідує молодь. Чеченські кампанії
90-х років вони майже не пам’ятають і тепер намагаються
зрозуміти, що коїться в країні, де вони живуть.
The film follows the daily lives of a handful of people living in
Grozny, the capital of war-torn Chechnya. It revolves around four
women who have been fighting for human rights under worsening
conditions for many years but have become more and more
disillusioned with the situation in Putin’s Russia. The building where
they work is also home to a Blues Club that is frequented by a group
of young people. With only vague memories of the Chechen wars
in the 90s, they try to make sense of the strange things that are
happening in their country.
85