Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

В залі засідання
журнали, книги українською мовою. Відома й сьогоднішня ситуація в цьому
регіоні. Сотні тисяч українців не вважають себе українцями. І це навіть тоді,
коли й розмовляють українською мовою. У кращому випадку вони називають
себе вільними козаками, незалежними ні від Росії, ні від України. На
українців, які не відцуралися України, чинить тиск місцева влада, козацька
старшина. Ситуація доходить до того, що одна станиця озброюється проти
іншої, в районах утворюються штаби національної самооборони.
Можна навести й інші приклади: українці Берестейщини й
Придністров’я, котрі живуть на прадавніх українських землях, вимагають
статусу української національної меншості у складі тих республік, де вони
мешкають; українці Російської Федерації, Казахстану, Середньої Азії, Молдови
потребують елементарного задоволення своїх національних, культурних
і духовних запитів у сферах освіти, науки, творчості; українці Прибалтики,
які мають ширші можливості реалізовувати культурно-освітні заходи,
виявляють ініціативи і в сфері економічного співробітництва з Україною.
Однак зрозуміло, що для закордонної східної діаспори недостатньо державної
підтримки, яка до того ж є досить мізерною. Окрім відкриття
національних шкіл, театрів, програм радіо і телебачення, бібліотек і можливості
підготовки українців з діаспори у вищих і середніх спеціальних навчальних
закладах в Україні, необхідна правова основа, згідно з якою українців
поза Україною захищатиме закон своєї держави. Нинішня Декларація
прав національностей, прийнята українським парламентом, на жаль,
не має підтримки і взаємності з боку держав, членів Співдружності. Конче
необхідне прийняття Закону про громадянство, який гарантуватиме правовий
захист українців поза межами України.
Необхідне негайне прийняття Закону про роздержавлення і приватизацію,
який відкриє можливості запровадження ринкової системи відносин,
закладе основи економічного співробітництва українців України й українців
діаспори, надасть останнім повні права на частку державного майна, яке
підлягатиме приватизації,. Будь-яка демократична європейська держава гарантує
рівні права «своїм» громадянам, незалежно від того, де вони проживають.
Україна ж поки що лише декларує їх. Водночас є впевненість у тому,
120