СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
кового фактора у вигляді особливої<br />
«руської» крові.<br />
4. Наявність національних<br />
бар’єрів — зі степом (Великий кордон),<br />
з Росією (козацтво постійно<br />
брало участь у польсько-московських<br />
війнах, наприклад, у Смоленській<br />
війні — на польському<br />
боці, а під час польської інтервенції<br />
в Москві на початку XVII ст. гетьман<br />
П. Сагайдачний і його козаки<br />
дуже не по-братерському поводили<br />
себе з великим російським народом,<br />
який, врешті-решт, для того, щоб<br />
підкреслити прірву між націями<br />
«гама» та «альфа», придумав для<br />
українців етнонім «черкаси»),<br />
бар’єри з Польщею та Угорщиною<br />
(мовні й релігійні), з Молдовою<br />
(мовний бар’єр), з Білорусією, де<br />
вже раніше відбулося формування<br />
етносу і нації «дельта» (на базі Полоцького<br />
і Смоленського князівств;<br />
на цій останній території білоруська<br />
нація зазнала значних асиміляційних<br />
втрат на користь агресивної<br />
нації «гама»), бо на білоруській<br />
території не було явищ політичновійськового<br />
відродження і Білорусія<br />
не підтримувала козацьких повстань.<br />
Вищий, ідеологічний рівень —■<br />
такі елементи:<br />
5. Боротьба за національні права<br />
(української шляхти, духівництва,<br />
міщанства за рівноправність з поляками;<br />
соціальні ж, наприклад, права<br />
української шляхти, не були під<br />
загрозою), опрацювання сукупної<br />
програми вольностей для нації, а<br />
для вжитку українського шляхетського<br />
стану — запозиченої з Польщі<br />
ідеї руського сарматизму, яка автоматично<br />
визначала рівні права<br />
української аристократичної верхівки<br />
в порівнянні з польською (характерно,<br />
однак, що в устах Б. Хмельницького<br />
ідея сарматизму трансформувалася<br />
у твердження, нібито<br />
поляки походять від русів та савроматів).<br />
6. Боротьба за історичні традиції<br />
73<br />
нації (культ князів, підкреслювання<br />
величності Київської держави,<br />
відновлення національних пам’яток<br />
минулого — архітектурних, зокрема<br />
—- св. Софії, Спаса на Берестові,<br />
Десятинної церкви), підкреслювання<br />
автохтонності нації «альфа»;<br />
спадкоємної руськості Львова —<br />
протиставлення всіх цих традицій<br />
націям-мігрантам.<br />
7. Боротьба за офіційні державні<br />
права української мови і за впровадження<br />
української народної мови до<br />
літератури.<br />
8. Засудження національної зради<br />
— потурнацтва, перекиньчицт-<br />
ва; загальне розуміння поняття<br />
національного ренегатства.<br />
9. Національна суть релігійних<br />
конфліктів з протиставленням «людей<br />
руського обряду» людям «ляцької<br />
віри»; явище дуже характерне<br />
при досить виразному релігійному<br />
(але не національному) індеферентизмі<br />
козацтва (відомо, що під<br />
час Тридцятирічної війни в Західній<br />
Європі козаки завжди виступали на<br />
боці католиків, а в Україні ж —<br />
рішуче проти католиків та уніатів,<br />
яких засуджували саме за національну<br />
зраду і які боронилися, запевняючи,<br />
що їх віровідступництво<br />
такою національною зрадою не є);<br />
при цій нагоді необхідно підкреслити,<br />
що національно вмотивованими<br />
могли бути заяви і дії не лише<br />
православної сторони — аналогічну<br />
національну мотивацію давали також<br />
прихильники уніатства.<br />
10. Національне мотивування<br />
козацьких повстань — політологічно<br />
це вияви національно-визвольної<br />
боротьби.<br />
11. Поступове утворення<br />
національної адміністрації території<br />
— Запорозької Січі та її околу,<br />
південно-східних окраїн Польського<br />
королівства.<br />
Як при наявності такої значної<br />
кількості виявів національної самосвідомості<br />
можна говорити про її<br />
відсутність (маю на увазі дискусію