Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

що такі права будуть надані, що Україна не забуде і не покине сотень тисяч
своїх співвітчизників, які не з власної волі пройшли страдницький шлях
поневірянь у чужих краях.
Інша річ, що значна кількість українців проживає у тих країнах
«співдружності», де всіляко придушувалося почуття національного, де ру
сифікували і корінний народ, і різнонаціональних поселенців, де — знову ж
звертаємося до виступу Івана Драча — «імперські інтернаціоналісти якраз і
обстоюють право на власну національну винятковість, традиційно «не зважати
на звичаї і права «інородців», корінних націй, створювати скрізь анклави
своєї етнічної переваги, щоб у слушний час зажадати цілковитої автономії
і «воссоєдинитися» з Росією, як це робиться в Придністров’ї, як це
намагаються робити в Криму, як і досі не втрачають надії зробити в країнах
Балтії».
Тому нашим нагальним завданням є об’єднання всіх українців довкола
невідкладних проблем розбудови нової, вільної, демократичної Української
держави, щоб стала вона доброю матір’ю для своїх громадян, розселених по
світові. Україна не формуватиме «п’ятої колони» (після проведення Конгресу
такий вислів з’явився в деяких центральних газетах на означення нібито
завдання організаторів його проведення), а лише прагнутиме, як говориться
у Зверненні до урядів суверенних держав колишнього Радянського Союзу
до того, щоб вони з розумінням і необхідною зацікавленістю поставилися до
задоволення культурних і духовних запитів українців, яких злі вітри історії
розкидали по світах.
Ми віримо в те, що гостинна земля суверенних держав стане для українців
рідною, говориться у Зверненні, що для них будуть створені оптимальні,
як і для інших народів, умови, в яких вони повною мірою зможуть
реалізувати свої духовні можливості. У свою чергу Україна зробить усе
необхідне для вільного розвитку всіх національностей на її землі.
Отже, перший Конгрес українців колишнього СРСР відбувся. Звичайно,
він поставив більше запитань, аніж дав відповідей. Але він виявився тим
могутнім поштовхом для сотень тисяч українців, які відчули тривогу і турботу
за своє майбутнє, осягнули необхідність єднання задля розбудови незалежної
демократичної держави. І так повинно бути, бо наш великий рід
розселений по всьому світу: кожен третій українець живе на чужині, кожен
четвертий — на території колишнього Радянського Союзу. А Україна-Мати
у всіх нас, українців, одна...
122