СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Із циклу «Це шарудить надламане стебло» (3).Автоцинкографія<br />
завжди було євроцентристським,<br />
російська культура тут ніколи не<br />
ігнорувалась, але й ніколи не сприймалась<br />
як «вітчизняна», — вона завжди<br />
була тут однією з багатьох зарубіжних,<br />
як це, зрештою, й мало б бути<br />
з погляду здорового етносу й здорової,<br />
не враженої комплексом<br />
неповноцінності, національної культури.<br />
Микола Кумановський, здається,<br />
досить швидко засвоїв усі ці<br />
«євроцентристські» уроки старого<br />
центральноєвропейського міста, як і<br />
уроки «етноцентричні», міста, що<br />
волею долі мусило на якийсь час<br />
стати центром українського етносу,<br />
його передостаннім (перед мовою)<br />
рубежем і останньою (сама мова вже<br />
не врятує) надією. Поєднання<br />
європейського сюрреалізму, його<br />
витончених парабол і парадоксів із<br />
суто українськими або й підкреслено<br />
західноукраїнськими реаліями;<br />
сполучення філософської<br />
притчевості й патетики з іронією й<br />
самоіронією, легким, ледь не карикатурним<br />
гумором; перехід від ретельного,<br />
майже академічного чи,<br />
радше, «гіперреалістичного» письма<br />
до елементів народного примітиву,<br />
шаржованого лубка, веселих і мудрих<br />
гуцульських кахлів, — усе це<br />
дає в роботах М. Кумановського<br />
цікавий і несподіваний ефект.<br />
Коротко (й спрощено) розвиток<br />
творчості М. Кумановського, її<br />
внутрішню динаміку й драматичну<br />
фабулу можна схарактеризувати як<br />
руйнування одних міфів і творення<br />
інших, а точніше — викриття міфів<br />
фальшивих і осмислення й розгортання<br />
міфів одвічних, переломлених<br />
крізь призму буття національного<br />
й індивідуального.<br />
Звідси — висока, часом майже<br />
біблійна патетика його творів і водночас<br />
— саркастичний гротеск, чорний<br />
гумор, уїдлива карикатура. Все<br />
це, зрештою, продовження старої<br />
традиції — від Брейгеля й Босха до<br />
Сальвадора Далі й Рене Магрітта, от<br />
тільки соцреалістична дійсність виявилась<br />
куди гротескнішою й апокаліптичнішою<br />
від найпонурішого<br />
сюрреалізму; абсурдність, здається,<br />
проймає всі твори М. Кумановського<br />
— цукрові буряки у найнесподіваніших<br />
і найбезглуздіших<br />
місцях, козаки-мамаї у номенкла<br />
141