Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Галя Кошарська
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В АВСТРАЛІЇ: ПРОБЛЕМИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Українська література в Австралії постала як явище лише після другої
хвилі української еміграції, яка принесла в цю країну понад 20 000 людей
при кінці 1940-х і на початку 1950-х років (1). Перша хвиля — українці,
які прибули до Австралії з Китаю в перші роки XX століття — нараховувала
лише 5000 поселенців і не залишила по собі майже ніякого сліду (2).
Згідно з найновішими даними, українська громада в Австралії тепер нараховує
понад ЗО 000 (3). Є докази на те, що українці Австралії видають
пропорційно більше публікацій, ніж видається в самій Україні. Якщо взяти
під увагу дуже малий відсоток українських іммігрантів з освітою, яких
можна вважати за інтелігенцію громади, то виходить, що це люди не лише
енергійні, але також люди, які відчувають сильну потребу висловити свої
почуття в чужій країні, де англомовні мешканці на них довго дивилися як
на диваків. Не дивно, що їхні оповідання та вірші часто мають елегійний та
ностальгійний тон. На додаток до цього, вони відчувають обов’язок рятувати
свою спільноту від асиміляції.
Оскільки огляд сорокарічної історії української літератури в Австралії в
журнальній статті може бути лише поверховим, зосереджуся головно на
таких питаннях: чи належить це явище до корпусу австралійської чи української
літератури Які існують види літератури, крім художньої Хто її
головні представники і якого характеру їхня праця
Перше питання, поставлене в ширшім контексті етнічних літератур Австралії,
щораз частіше розглядається в англомовних літературних журналах
(4). Ще в 1952 році австралійські політичні діячі підкреслювали однокультурний
характер своєї країни, базований виключно на британській моделі.
Та сімдесяті роки принесли новий світогляд, спрямований у бік багатокультурності,
і разом з ним переоцінки й нову інтерпретацію всіх питань,
пов’язаних з неанглійськими мовами і літературами.
Ця літературна дискусія винесла на поверхню питання, яке торкається
всіх етнічних літератур Австралії: чому в країні, де більше третини населення
має неанглосакське походження, єдина література, яка притягає
критичну увагу, фінансову підтримку і формальне визнання у формі включення
до антологій, — це англосакська
Пояснення полягає в тому, що Австралія й досі оцінює літературу, написану
в її берегах, згідно з англосакськими принципами, не беручи під увагу
відмінності культур та досвіду авторів іншого походження. По суті, це форма
шовінізму, «яка приписує правду виключно собі, а неправду і меншовартість
стороннім» (5). Так що, відповідаючи на поставлене вище питання,
можна сказати, що Австралія поки що не має власної національної
літератури, тому що вона не приймає важливого складника цього поняття
— різнорідного вислову свого досвіду і переживання авторів, які понад сорок
років живуть у цій країні, але походять з інших культур (6). Великий
відсоток її доступний австралійським літературним критикам, бо написаний
англійською мовою чи перекладений на неї. У такому разі українська та
інші етнічні літератури Австралії стоять збоку: вони належать до корпусу
австралійської літератури в теорії, але не в практиці. Також можна вважати,
що твори, написані в Австралії українською мовою, одночасно належать
і до літератури України.
133