СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
може видатися недоречним і майже<br />
непристойним жартом, а втім, до<br />
чогось подібного прийшла європейська<br />
«теологія після Освенціму».<br />
Відчуття провини за пасивну участь<br />
у геноциді підштовхнуло богословів<br />
Європи на глибоку переоцінку<br />
історичного християнства, і Пауль<br />
Тілліх відкинув усякий доказ правдивості<br />
своєї віри (отже, й хибності<br />
або недостатньої правдивості, неповноцінності<br />
та демонічності<br />
інших вір). Віра, за Тілліхом, —<br />
справа особистого ризику. Це нагадало<br />
мені символ віри, що до нього<br />
дійшов на каторзі Достоєвський:<br />
«Якби виявилося, що Христос поза<br />
істиною, і насправді було б, що<br />
істина поза Христом, то я волів би<br />
залишатися із Христом поза<br />
істиною, аніж з істиною поза Христом».<br />
Віра особистого ризику позбавляє<br />
народні конфлікти своєї<br />
підтримки. На цьому камені буде<br />
колись зведено вселюдську злагоду,<br />
вселюдський мир. Одначе доводиться<br />
пригадати, що Достоєвський у<br />
«Щоденнику письменника» проповідував<br />
зовсім інші ідеї<br />
(російської національної винятковості,<br />
православної винятковості).<br />
Те, що було очевидним за самотності<br />
й відчаю каторги, потьмарилося<br />
за політичного сум’яття. І в<br />
наші дні мало тих, хто йде на ризик<br />
особистої віри. Маса неофітів тримається<br />
за катехізис. А втім, є<br />
меншість — є сіль, що нею посолиться,<br />
як Бог дасть, усе тісто...<br />
На нас, ясна річ, чекають тяжкі<br />
роки. Тяжке життя ближче до Бога,<br />
аніж легке. Тяжке життя — безупинний<br />
виклик: через біль відчути<br />
Бога. І в Богові знайти силу перейти<br />
через біль. Відкрите болю серце<br />
відкрите й красі, котра «врятує<br />
світ». І той, хто витерпить муку богопокинутості,<br />
доросте й до розуміння<br />
Бога...<br />
Це далеко виходить за окремі<br />
наші цілі. Здійснюючи величне духовне<br />
завдання, ми спроможемося<br />
здійснити й малі, місцеві, які сьогодні<br />
здаються нам безмірними й нерозв’язними.<br />
Нерозв’язні вони лише для потьмареного<br />
розуму.<br />
м. Москва<br />
Від редакції,. Автор цих нотаток,<br />
наш земляк, московський учений,<br />
культур-філософ і сходознавець<br />
Григорій Померанц, ще в 60-х роках<br />
започаткував вельми оригінальний<br />
жанр: історіософське напучення тоталітаризмові<br />
і взагалі імперії, в<br />
якому блискучий стиль і величезна<br />
ерудиція поєднувалися з напрочуд<br />
сильною християнською інтуїцією<br />
правильної людської поведінки в<br />
стихіях знавіснілої, якщо не божевільної,<br />
історії. Вся інтелігентська<br />
Євразія — від Лібави до<br />
Владивостока — вчитувалася (у<br />
самвидаві, звичайно) в ці напучення.<br />
По суті, тут, на Сході, Померанц<br />
робив те, що покійний А. Дж. Тойнбі<br />
на Заході: поєднував історію з<br />
християнською поведінкою. Тільки<br />
великий британець це робив у респектабельних<br />
академічних жанрах,<br />
у грубезних своїх томах, тоді як<br />
московський автор — у своїх, сказати<br />
б, «захалявних книжечках», що<br />
на них люто полювала таємна<br />
поліція.<br />
Померанц — парадоксаліст. Але<br />
не ніцшевського, а християнського<br />
типу. Знелюдненому, безособистодемонічному<br />
він уперто шукає<br />
містичну персоналістську альтернативу.<br />
Отож до окреслених його проникливим<br />
пером постімперських<br />
ландшафтів Євразії варто придивитися<br />
— і щонайуважніше. При всіх<br />
парадоксах цього пера. Колись, сперечаючись<br />
з опонентом догматичномарксистської<br />
орієнтації, Померанц<br />
згадав гегелівський вислів: «тяжка<br />
нерозвинутість принципу». Тягар<br />
примусового поєднання культур,<br />
етносів і традицій під свинцевим дахом<br />
імперії — загальновідомий її<br />
87
Change language