Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

бачити № «Плуга» з передовою «проти класиків». (Самий номер передано
до музею, до Києва).
Тоді він був страшний.
Правда ж, любий читачу Ви вже покохали Дон Квізадо Не маємо
сумніву. І у вашій пам’яті лишилась прискорена хода, руки з тривожними
жилами, болота, дощі, де бродять мисливці, — і ви говорите нашому другові:
— Ви погано виглядаєте. Бережіть здоров’я, Хвильовий.
Безжурно, іронічно-загадково:
— Я буду довго жити. Я буду жити 110 літ.
І ви, безумовно, змовкаєте.;Ви-бо знаєте, що до цього числа треба додати
ще нуль. Але й тоді вам здається, що для Хвильового це мало. Бо на Хвильового
Україна чекала з часів «Слова о полку Ігоревім», бо Хвильові приходять
через тисячу літ.
Чи скоро прийде другий Який він буде, наш милий земляк, ваш невпокійний
сучасник, мій любий читачу Він буде. Він включить душу свою
в древній архівний папір, дихне молодістю епохи і — наробить «волни», що
буде котитись до третього коліна, до тисячоліття за нашим рахунком четвертого.
До побачення. Друг наш спішить: сьогодні він працює на ХПЗ —
ліквідує прориви.
Вересень 23. Рік 930.
ПублікаціяТ. А. АкказієвоїтаО . О. Марущак (м. Х ерсон).
1. Юнацька звичка до літературних прізвиськ та переінакшених імен зберігалась у середовищі
ваплітян. Дон Квізадо — спотворений Дон Кіхот.
У зап и сах Д ніпровського 1931 — 1 933 років Х вильовий ф ігу р у є як «Роланд». Тут
з ’єднуються риси двох літературних образів: Роланда, героя стародавньої французької «Пісні
про Роланда», нерозсудливо, безтямно хороброго лицаря, який гине разом із своїм загоном, бо
не схотів просити допомоги. І «несамовитого Роланда» з поеми італійця Аріосто тієї ж назви.
2. Доктор Тагабат, Андрюша — герої оповідання Хвильового «Я» (Романтика)».
3. Річка Лопань, яка у центрі Харкова перетворювалась на калю ж у, правила за джерело
численних дотепів городян («Лопанський» — провінційний, місцевий).
4. Дніпровський згадує епіграф Пушкіна до І розділу «Євгенія Онєгіна» — «И жить торопится,
и чувствовать спешит» (П. В ’яземський).
5. XV з ’їзд ВКП(б) відбувся у грудні 1927 p., XVI — у червні—липні 1930 р.
6. Любочка — пасербиця Хвильового, Любов Григорівна Уманська.
7. ДВУ — Держ авне видавництво України, ДВОУ — Д ерж авне видавниче об’єднання
України.
8. Тут і далі цитуються рядки із віршів С. Єсеніна. «Красная новь» (Москва, редактор
О. К. Веронський) — журнал, який широко відкривав двері позапартійним письменникам і
протистояв натискові напостовців (раппівців).
132