ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ

цій сім’ї. Тобто, всі члени сім’ї належали до одного роду. Більше
того, родину утворювали кілька сімей. Така сукупність відома в історії
людства як община (пор. у др. вьрвь «община»). Необхідність
у давнину колективно добувати їжу, розподіляти її порівно між
всіма членами родини, захищати свої оселі від ворожих нападів –
все це примушувало общини об’єднуватися. Об’єднання родових
общин поступово сприяло утворенню нової спільноти – племені.
Це наймення відноситься до давнього родинного терміну. Спорідненою
до псл. *plemк вважаємо лексему, яка представлена в
германських мовах у вигляді: двн. folc «товпа, загін воїнів; народ».
Реконструйовані корені знаходилися в основі зародження понять
соціального життя, які розвивалися у напрямку: «сім’я» → «рід»
→ «община» → «плем’я», «народ». Дослідження свідчать, що ця
соціальна ієрархія була характерною для індоєвропейців у давнину
та в період після розпаду праетносу.
4. В іє. племені (роду) існували соціальні прошарки скотарів
та землеробів (корені *k w er-/*k w el-), представлених відповідно
в господарських лексемах: тур, корова – поле, лан, село та ін.
Скотарі – сильні, задиристі, багатші й спритніші, ніж землероби,
які слабкіші, спокійніші, добріші, тому останні завжди підкорялися
скотарям. З часом серед скотарів виділяється керівна еліта
– царь, король, дружина, бояри, дворяни, які уособлювалися в
божестві слав. Перун (герм. Wodan, Tor) (корінь *k w er- розширив
свої значення). У результаті іє. суспільство утворювало три соціальні
прошарки, які успадковані всіма іє. племенами, в тому числі
слов’янськими. Із бінарного протиставлення витворилося тернарне,
що ще в більшій мірі ускладнило протиставлення між людиною
та колективом, тобто між соціальним та біологічним.
Керівна еліта орієнтувалася на невпинне збагачення, задоволення
своїх біологічних потреб та потреб своїх близьких по роду. Соціальні
функції в колективі відходять на другий план, вплив соціуму
на регулювання життя особистостей з кожним часом зменшується.
Історія життя племені (народу) і людини постійно характеризується
загостренням їхніх відносин та нетерпимим протиставленням, що
фактично продовжується до сьогоднішнього дня.
5. Біологічні функції (потерби) знаходяться в основі сучасних
так званих ринкових відносин у державі, які зводяться до максимального
використання природних даних людини (таланту, здібностей
і т.п.) у безперервному пошуку шляхів збагачення особистості.
Постулюється боротьба, конкуренція різних біологічних індивідуумів,
в основі діє принцип – перемагає той, хто має біологічні
106