ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ

4) Встановлення ментально-антропоцентричних чинників комунікації.
5) Когнітивна інтерпретація процесів номінації, породження
тексту та його сприймання.
6) Опис універсальних когнітивних стратегій комунікації.
7) Дослідження динаміки структур зберігання знань, її чинників,
когнітивне пояснення семантичних змін, створення символів
тощо.
В наш час створена солідна теоретична основа комунікативнокогнітивного
навчання іноземних мов у контексті діалогу культур,
розроблені та апробовані методичні технології для реального втілення
ідей комунікативного та соціокультурного підходів.
Основною метою навчання іноземних мов є мовна комунікація,
в якій мовна система виступає тільки як засіб її реалізації.
Відбір матеріалу відіграє важливу роль. Якщо для студентів
перших курсів бажано підбирати матеріали з різних тем, то для
студентів старших курсів – спеціалізовані тексти. Студенти виявляють
більшу активність в обговоренні ситуацій та проблем, з
якими вони можуть зустрітися у своїй майбутній кар’єрі.
В процесі роботи з текстами студенти спеціальних факультетів
зустрічаються з багатьма труднощами:
• Обмеження часом
• Складний рівень матеріалу
• Культурне середовище
• Можливість виконання
• Тематичні обмеження
• Відповідність цілям курсу
Як результат, викладач може адаптувати матеріал текстів, щоб
запобігти зазначених труднощів. В багатьох випадках значно краще
підготувати матеріал самому з урахуванням потреб та інтересів
конкретних груп студентів.
У викладача іноземної мови виникає педагогічна та психологічна
проблема первісного створення, формування та збереження
уже існуючої у студента потреби у спілкуванні іноземною мовою
та пізнання особистісно-значущої дійсності засобами цієї мови.
Таким чином, основний принцип, за яким базується навчання переладознавству,
полягає в установленні безпосереднього зв’язку
навчального матеріалу з життєвим досвідом студентів.
135