ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ

не відрізняється від текстового світу, але має деякі концептуальні
відмінності. По-перше, виходячи з основних дейктичних параметрів
текстового світу, це темпоральні і часові зміни (flashbacks,
direct speech); по-друге, це модальні пропозиції, такі як бажання,
емоції, сподівання, наміри, зобов’язання тощо; по-третє, втілення
альтернативних світів у свідомості героїв і читача відбувається
через вживання метафор.
Загалом в основі теорії текстової картини світу лежить концептуальний
простір, який конституюється актуальним світом і спроектованим
уявним світом, яким є альтернативний світ. В окремо
взятому наративі вони містять дейктичну інформацію у вигляді
дейктичних елементів – просторово-часових зміщень, літературних
героїв (учасники дискурсу), ситуативно зумовлених обставин
і предметів. Усі ці деталі мають на меті зорієнтувати читача або ж
допомогти йому уявити експозицію твору шляхом побудови фреймів
(фреймових подій) у певній послідовності в межах світу тексту.
Особливість теорії текстової картини світу полягає у встановленні
відношень між текстовим світом і спроектованим альтернативним
світом, який має лінгвістичне вираження.
Список використаної літератури:
1. Gavins J. (Re)thinking modality : A text-world perspective
/ Joanna Gavins // Journal of Literary semantics. – 2005. – Vol.
34. – P. 79-93.
2. Stockwell P. Texture and Identification / Peter Stockwell
// European Journal of English Studies. – 2005. – Vol. 9 (2).
– P. 143-153.
3. Werth P. ‘World Enough and Time’ : Deictic Space and the
Interpretation of Prose / Paul Werth // Twentieth-century fiction.
From text to context. Edited by Peter Verdonk and Jean Jacques
Weber. – London & New York : Routledge, 1995. – P. 181-204.
17