ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
114<br />
Ходакова О.Л.<br />
Викладач ХНУ імені В.Н. Каразіна<br />
МОДУСНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУ STUPIDITY,<br />
ВЕРБАЛІЗОВАНОГО ЗАСОБАМИ СУЧАСНОЇ<br />
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ<br />
У вітчизняній когнітивістиці, що активно розвивається сьогодні,<br />
найбільш численними є дослідження, присвячені реконструкції<br />
лексикалізованих у різних мовах концептів та моделюванню їх<br />
структурної організації. Вибір моделі значною мірою зумовлюється<br />
природою досліджуваного концепту.<br />
Об’єктом нашого дослідження є концепт STUPIDITY (БЕЗ-<br />
ГЛУЗДЯ), який за своєю природою є ознаковим та характеризується<br />
високим ступенем абстрактності, адже безглуздя само по<br />
собі у світі не існує, це завжди ознака, що приписується живим<br />
істотам, наділеним розумом. Цим досліджуваний концепт істотно<br />
відрізняється від концептів, що мають відповідники у реальному<br />
світі. Відтак, запропонована В.І. Карасиком [1, с. 154] складникова<br />
модель, що містить поняттєвий, образний та ціннісний складники та<br />
застосовується до моделювання лексикалізованих культурно значущих<br />
концептів, не є цілком придатною під час аналізу концепту<br />
STUPIDITY, оскільки останньому вочевидь бракує предметного<br />
змісту.<br />
Вважаємо доцільним застосування до аналізу цього концепту<br />
модусної моделі, що була запропонована М.В. Нікітіним [4, с. 54-56]<br />
та отримала свій розвиток у працях українських лінгвістів [2; 3; 5].<br />
За визначенням цього вченого, концепт існує в різних іпостасях,<br />
або мовленнєво-мисленнєвих модусів, що реалізують певні функції<br />
концепту в дискурсивній діяльності та актуалізують певні часитни<br />
його потенційного змісту [4, с. 54]. Отже, розглядаючи мовні засоби<br />
лексикалізації певного концепту або особливості його актуалізації<br />
у дискурсі, ми маємо справу з одним і тим самим концептом, але<br />
у його різних функціонально обумовлених модифікаціях.<br />
Модуси поділяються М.В. Нікітіним на три групи, першу з яких<br />
складають систематизаційні модуси, до який належать категоризаційний<br />
(за термінологією О.І. Морозової – класифікаційний),<br />
структураційний та упізнавальний (ідентифікаційний). Функція систематизаційних<br />
модусів полягає у категоризації та класифікації<br />
сутностей та класів сутностей, результатом чого є логічне поняття