ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Палівода У. Я.<br />
Викладач МНУ ім. В. О. Сухомлинського<br />
ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «ЦІЛЕ»/«ЧАСТИНА»<br />
ЧЕРЕЗ ВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ДВА»/«ОДИН»<br />
У НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ<br />
Концепти «ціле» і «частина» взаємообумовлюють один одного.<br />
Таємниця цілісності полягає у першу чергу у зв»язках, які<br />
об»єднують елементи в складні комплекси, у взаємодії їх частин.<br />
Розглядувані нами числа «2» і «1» прямо співвідносяться із цими<br />
категоріями як перші члени категорії кількості, що зароджувалася<br />
на основі виділення концепту цілого і членування його на частини.<br />
У прадавній період множина (або скоріше – двоїна) існувала<br />
як цілісна одиниця. Так, у багатьох сучасних мовах форма однини<br />
може передавати значення множини, але не навпаки. Одним із<br />
втілень явища цілісної множинності у сучасних мовах можна також<br />
назвати збірні іменники, за допомогою яких мислиться деякий<br />
єдиний предмет.<br />
Пізнання навколишнього світу і подальший розвиток мислення<br />
стародавньої людини зумовили виділення в бінарній опозиції одного<br />
із його членів, що започаткувало протиставлення «ціле» / «частина».<br />
Символічно одиниця передавала вертикально виструнчену людину<br />
(мікрокосм), а також творчий початок, силу, неперевершеність,<br />
Всесвіт і Бога.<br />
Числівник «1» не можна звести до одного загального іє. архетипу<br />
на відміну від числівників «2» – «10». Різнобій в архетипах<br />
числівника «1» у порівнянні зі спільністю архетипів числівників<br />
«2» – «10» іє. мов говорить про те, що числівник «1» утворився<br />
набагато пізніше, ніж числівники «2» – «10» і навіть «100».<br />
Етимологія багатьох лексем укр. та нім. мови на позначення<br />
«одиниці» (перважно займенників і числівників) показує, що вичленування<br />
одиничного відбувається в цьому випадку із «двох»,<br />
що виступає ще одним доказом первинності поняття «два» перед<br />
поняттям «один». Також позначення окремої людини, виражене<br />
в особових займенниках укр. він, рос. он, нім. er та суфіксах<br />
-in- (-ин-), понятійно пов»язане з виокремленням її як «одиниці».<br />
Закріплення за суфіксом -in- у багатьох мовах іє. і іншого<br />
походження підтверджує такий семантичний розвиток понять:<br />
людина → людина / жінка → чоловік / жінка.<br />
75