ФІЛОЛОГІЯ XXI СТОЛІТТЯ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, ПЕРСПЕКТИВИ

2) вираження підтримки та заспокоєння молодшого сіблінгу,
що як правило, виражається обіймами та номінується як put arms
around, hugged;
3) примушення підкорятися та робити те, що бажає старший
сіблінг, що знаходить прояв у підштовхуваннях (give a push, give
a gentle push) та тягненні за собою (dragged out).
У свою чергу, молодший сіблінг використовує контактні жести
з такими цілями:
1) пошук підтримки/заспокоєння, що виражається як у дотиках
(stretched out his hand and touched her arm), так і у намаганні
міцно тримати старшого сіблінгу (clung to);
2) маніфестація довіри/прихильності/згоди зі старшим сіблінгом
(slipped his hand into hers, hug her arm).
Проте, у дорослому житті, з переходом до маргінальної зони комунікативного
оточення змінюється характер контактних рухів, які
стають більш вузькими та стриманими, з перевагою дотиків над обіймами.
Зі зміною віку та статусу сіблінгів також змінюються й функції
контактних жестів, що перестають бути залежними від вікової субординації
та стають більш гомогенними для старших та молодших
сіблінгів. Так, до основних функцій контактних жестів відносять:
1) підкреслення значущості висловлення та, зокрема, нагадування
про спільний досвід (touched an arm to show, playfully
punched his arm, took his arms);
2) намагання перейти до більш близького кола сіблінга, тобто
повернутися до ядерної зони. У цій функції найбільш вживаними є
обійми (hugged, put arms around him) як більш емоційно-забарвлені
жести у порівнянні з торканнями.
У дискурсі сіблінгів контактні жести можуть вживатися й у конфліктно
(дефіса тут не повинно бути) спрямованій комунікації, що
пояснюється значним ступенем неформальності та свободи у виборі
засобів спілкування. Такі конфліктно-орієнтовані жести як «wrack
away», «stuck out blindly» вживаються у дискурсі сіблінгів для маркування
бажання вийти/не заходити у ядерну зону іншого сіблінгу.
Сумуючи вищесказане, широке використання контактних жестів
у комунікації сіблінгів пов’язане, по-перше, з неформальністю
сімейного дискурсу, а по-друге, з тенденцію до скорочення коду
та введення невербальних компонентів, характерним для комунікантів
ядерної зони оточення. Перспективним убачаємо подальше
дослідження функціонування контактних жестів у кооперативно- та
конфліктно-спрямованих типах дискурсу у залежності від гендеру
та соціального статусу сіблінгів у продовж їхнього життя.
41