Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 105. Власник інженерних мереж та інших об’єктів інженерної, транспортної,соціальної інфраструктури, без використання яких об’єкт не може повноцінноексплуатуватися.6. Держава, яка регулює архітектурний процес, забезпечує його законодавчу йнормативну базу, контролює її дотримання, а також виконує дозвільні процедури.Ми немовби забули про ключову фігуру будівельного ринку — інвестора, —але це не так. Інвестор завжди збігається або виступає уособленою частиною абозамовника, або користувача, або того й іншого водночас. Інвестор-спекулянт, наприклад,який скуповує квартири у споруджуваних будинках для наступного перепродажу,з точки зору архітектурного процесу є користувачем. Корисна властивістьквартири, яку він використовує, — її здатність бути проданою за більш високоюціною, що акумулює основні споживчі якості житла. Таким чином, інвесторв архітектурному процесі виступає професійним користувачем або користувачем-експертом.Право покликане регулювати відносини між усіма суб’єктами архітектурногопроцесу. У силу їхньої численності й розмаїття, певного конфлікту інтересів ізприводу будівництва будь-якого об’єкта архітектурно-будівельне право неминучеє складною системою, в якій переплетено цивільно-правові й публічно-правовінорми. Історичною особливістю нашої архітектурно-правової системи є домінуванняпублічно-правових відносин, які регулюють безліч питань, по суті стосовнихдо цивільного права. Це спадщина радянського минулого, коли держава булав одній особі й регулятором усього архітектурного процесу, і замовником, і інвестором,і власником основної маси нерухомості, у тому числі всієї інфраструктури.Логіка правового регулювання радянського архітектурного процесу була такою:держава приймала рішення, що будувати, забезпечувала контроль за відповідністюпроекту замовленню, його раціональністю, економічністю та іншимидержавними інтересами. Держава сама видавала собі технічні умови й погоджувалапроект. Одержавши проект у повному обсязі з вичерпним кошторисом, вонавиділяла фінансування, контролювала правильність витрати коштів, сама йогобудувала, а потім приймала в експлуатацію. Це визначало об’єктивну необхідністьдержавного контролю за всіма, у тому числі найдрібнішими, етапами архітектурногопроцесу.Треба відзначити, що зараз, контролюючи всіх, держава як раз саму себе вбільшості випадків вважає вільною від контролю і власних правил. У всю йдутьбудівельні роботи й витрачаються сотні бюджетних мільйонів на будівництвомостів при не тільки не затверджених у повному обсязі проектах, але й при невирішенихземельних питаннях, тобто, строго говорячи, невизначеній трасі будівництва.Концепція «Мистецького Арсеналу» навіть не розроблена, не кажучи вжепро проект, а фінансування й будівництво йде на повний хід.Зрозуміло, що коли квартира була державною власністю, а тобі немовби надалиправо в ній пожити, дозвіл на її перерозпланування повинна була давати держава.Тим більше, що перерозпланування могло мати найсерйозніші правові на-ПРАВОВІОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ10