Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 69інших осіб або у пам’ять різних подій, міністр внутрішніх справ просив губернаторівскласти та доставити йому точний список пам’яток, які наявні у губерніях, здоданням ретельних їх описів та вказівок про те, коли й ким пам’ятки було споруджено,чиїм коштом, у якому веденні вони перебувають, яким коштом підтримуються,чи відпускаються на їхнє утримання у належному стані кошти з казни і вякому розмірі, чи перебувають вони у відповідному стані, і якщо ні, то приблизнояка саме сума потрібна на їх виправлення, і з доданням у міру можливості рисунків,планів або фотографічних знімків з цих пам’яток». Терміном подання зазначенихматеріалів було визначено 1 квітня 1902 р. Цей документ міністра внутрішніх справта шефа жандармів Д. С. Сипягіна (якого було вбито як раз 2 квітня 1902 р.!) слідвважати першим документом у справі охорони пам’яток, насамперед пам’ятокархітектури. Маємо сумніви, що наступний міністр внутрішніх справ — В. К. фонПлєвє (вбитий у липні 1904 р.), як і пізніші міністри, — ретельно опікувалися цієюпроблемою. Адже у статті 78 Статуту зазначено: «Реставрація монументальнихпам’яток давнини виконується за попередньою угодою з Імператорською АрхеологічноюКомісією та Імператорською Академією Мистецтв» 109 . Далі викладено процедурувисунення клопотань про реставрацію пам’яток давнини. «Утримання пам’-яток, що лежать на звіті міського поселення, відноситься до міських коштів», —свідчить стаття 79. Щодо цього визначення існує роз’яснення Правлячого Сенатувід жовтня 1902 р. та січня 1903 р. У силу архаїчності канцеляризмів наведемо ціроз’яснення мовою оригіналу: «Так как памятников древности нельзя оставлять безпризора, а порядок отнесения данного памятника старины к той либо другой изуказанных категорий (тобто тих, які «лежат на отчете города и тех, которые находятсяв его ведении». — А. Б.) законом не установлен, то последовательно прийти кзаключению, что губернскому начальству должно быть предоставлено относить содержаниепамятников древности, ни в чьем особом заведовании не состоящих, нагородские средства, а за городским общественным управлением оставить право обращатьсяс ходатайством о перенесении забот о находящемся на городской территориипамятнике старины на государственное казначейство» 110 .Четвертий розділ Статуту будівельного присвячено громадським спорудам, підякими вважається за доцільне розуміти такі «будівлі, визначальною ознакою яких єзначне, більш-менш тривале збіговисько людей у певному приміщенні й які, такимчином, потребують особливо ретельного розгляду їх проектів для попередження, заможливістю, нещасних випадків» 111 . Серед коментарів до статті 161 — «Будь-якогороду будинки, призначені для користування публіки, допускаються до влаштуванняне інакше, як по затвердженні їх проектів (планів, фасадів та перекроїв) губернськимбудівельним начальством» — є такий, що цій статті прямо суперечить: «Будівельневідділення губернського правління має право спорядити комісію для оглядупризначеного для користування публіки будинку, зведеного з дозволу міської управи,але без подання його проекту для затвердження губернському будівельному начальству»112 . І стаття, і коментар за доби капіталізму мали рівну юридичну дію, якабазувалася на майже сучасному тлумаченні прислів’я: якщо не можна, але дужеРОЗДІЛ ПЕРШИЙАрхітектурно-будівна правосвідомість в історії архітектури69