Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 46складу будинку, оскільки він призначений для постійного користування, а те, що вінзнімається час від часу, до справи не відноситься».Отже, можна бачити, що коло правових інституцій, які розглядаються у «Дігестах»Юстиніана, досить вузьке і базується на визнанні права сервітуту, тобто речовогоправа на чужу річ, спрямоване на виключну вигоду певної особи або певноїділянки землі, право, в силу якого уповноважений ним може або певним чином користуватисяріччю, або видаляти від цього користування інших, навіть власника.Простіше кажучи, сервітут — право обмеженого користування чужим майном. Нагадаємо,що дивлячись на цілі, сервітути поділяються на особисті (servitutes personarum)та речовинні (servitutes rerum, praediorum); перші служать інтересам певноїособи, інші — інтересам певного нерухомого майна 68 . На понятті сервітут ґрунтуютьсяі взаємозалежні стосунки між власниками сусідніх ділянок. Саме «сусідство»й викликає до життя регламентації щодо майна, яке розташоване на цих сусідніхділянках. Це поняття про прохід або прогін худоби через ділянку сусіда, це поняттяпро загальну стіну 69 , яка належить за межею ділянок обом сусідам, і поняття провлаштування водогонів, які не можуть заважати жодному з сусідів, і важливе поняттяпро «затуляння неба» і світла. Ці категорії були важливі в Римі й тому опинилисявіддзеркаленими в інституціях Юстиніана, котрий вважав візантійське правовеполе безпосереднім нащадком римського правового поля.Марк Тулій Цицерон в промовах «Про оратора» й «Про обов’язки» також торкаєтьсядеяких моментів римського архітектурно-будівельного права. Безперечно, вцих судженнях більше розглядаються морально-етичні моменти, пов’язані зі ставленнямдо нерухомого майна, але спирання на предметний матеріал правових регламентаційробить ці фрагменти живими прикладами дії будівельного права у давньомуРимі. Наведемо декілька фрагментів з промов видатного римського оратора.«Марк Букулей, людина, на мій погляд, не глупа, а на свій навіть дуже розумна,і при цьому така, яка не уникає вивчення права…, під час продажу будинкуЛуцію Фуфію припустив у купчій статтю, яка забезпечує користування світломтією самою мірою, якою воно було можливим на той час. І ось, тільки-но розпочалосябудівництво в якійсь частині міста, яка була ледве видна з цього будинку,Фуфій відразу ж висунув позов на Букулея на тій основі, що у затулянні будь-якоїчастинки неба, на будь-якій відстані, він вбачав зміну умов освітлення» (Про оратораI 39, 179).«Припустимо, що чесна людина збирається продати свій будинок через певнінедоліки його, котрі йому відомі, але про які інші нічого не знають; будинок заражений,але вважається здоровим, ніхто не знає, що в усіх кімнатах з’являються змії,зведений він з поганого лісу й погрожує руйнуванням. Але, крім володаря, ніхтонічого про це не знає. Запитується: якщо продавець не сповістить про це покупцівй продасть будинок за значно більшу ціну, ніж він сам розраховував отримати відпродажу, чи вчиняє він справедливо або ж нечесно? — “Немає сумніву, говоритьучень Діогена Вавілонського Антипатр, оскільки що це, як не відмова вказати дорогутому, хто заблукав (що в Афінах каралося громадським прокляттям), коли допу-ПРАВОВІОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ46