Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 126постійного у ній помешкання. Але об’єктом права власності може бути не лишежитловий будинок, а й окрема квартира. Квартирою юридично вважається ізольованепомешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійногоу ньому проживання (ст. 380).Звідси: власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинкуналежать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування,опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та іншеобладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієїквартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіхвласників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані ужитловому будинку.Набуття громадянином у власність будинку чи квартири регулюється ЗакономУкраїни «Про власність» від 7.02.1991 № 697-XII, з якого витікає, що «об’єктамиправа приватної власності є житлові будинки, квартири, дачі, садові будинки»(ст. 13). — «Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чиіншого кооперативу чи товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок заквартиру, дачу, гараж, іншу будівлю чи приміщення, надані йому у користування,набуває права власності на це майно. Наймач житлового приміщення в будинкудержавного чи громадського житлового фонду та члени його сім’ї отримують правонабуття у власність відповідної квартири чи будинку шляхом їхнього викупу чиза іншими підставами передбаченими законодавством України». Громадянин, щостав власником цього майна, має право розпорядження ним на свій розсуд: вінможе продавати, обмінювати, здавати в оренду, здійснювати інші операції з нерухомістюнезаборонені законом (ст. 15).Таким чином, право власності житлового будинку гарантується державою, які право розпорядження приватним будівельним об’єктом на власний розсуд. Алеє кілька правових нюансів, які обмежують універсальність цього твердження.Насправді існують значні обмеження власника архітектурного об’єкту вправі розпоряджатися ним. Наприклад, якщо власник бажає знести об’єкт власності,йому необхідно отримати відкріпний ордер на проведення такого заходу.Щоб перепланувати, змінити функціональне призначення об’єкту необхідно отриматидозвіл місцевих органів влади. Продати архітектурний об’єкт, який єпам’яткою архітектури, також неможливо без відповідного дозволу. Тому виникаєпитання про обмеження свободи дій власника в межах існуючої нормативно-правовоїбази, яка регулює нюанси архітектурного процесу. Слід такожвідзначити і той факт, що квартири (кімнати) житлових будинків, що перебуваютьу державній і колективній власності, можуть надаватися громадянам воренду або найом, а в будинках або квартирах, що перебувають у приватнійвласності, — в оренду. В той час як піднайом кімнат (квартир) без дозволу власникажитла не допускається. Хоча в свою чергу власники квартир багатоквартирнихбудинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинкуплату за обслуговування і ремонт будинку. Для власника житла існують істотніПРАВОВІОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ126