Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 156так і російське законодавство про авторське право доволі слабко враховує специфікуавторського права на твори архітектури, гальмуючи тим самим йогопрактичне застосування та формуючи достатній простір для вільного трактування,спотворення навіть прямих інсинуацій в сфері захисту авторського права вархітектурі в умовах низького загального рівня правової культури.Обидва законодавства (українське і російське) поширюють дію авторськогоправа на будь-який витвір «незалежно від призначення та гідності твору, а такожспособу його відображення». Останнє для архітектури має важливе значення, оскількидоволі часто відбуваються спроби довести, що витвором архітектури є лишещойно збудований об’єкт чи лише «малюнки, ескізи» архітектурного проекту,— і тим самим ігнорується генетичний зв’язок між ними.Вирішальним для визначення авторства є творча праця, в результаті якоїнароджується авторський задум архітектурного рішення, зафіксований спочаткуу формі архітектурного проекту. Цілком очевидним є факт, що автор нот єавтором музики, яка виконується, автор сценарію — автором кінофільму, авторскульптури у формі моделі — автором величезної монументальної скульптури.Підстав для виключення з цього правила архітектури не має. Норми авторськогоправа для музики та архітектури майже однакові, але, нажаль, в архітектурнійтворчості, яка носить більш колективний характер, все виявляється нетак просто.Виникає і цілком закономірне запитання: чи може бути автором-членом авторськогоколективу інженер-конструктор, архітектор-розробник робочих креслеників,технік-архітектор, який бере безпосередню участь в розробці архітектурнихрішень? В принципі, це можливо, оскільки авторство не залежить а ні відспеціальності, а ні від посади, а ні від віку. Воно залежить лише від творчого внеску,тобто від того, наскільки праця спеціаліста вплинула на якість, новизну, яскравістьта оригінальність архітектурних рішень. Проте оцінити цей внесок можелише сам авторський колектив (автор).Також добре відомо, що права автора розподіляються на особисті майнові, передатиякі іншій особі неможливо, та виключні майнові права на використаннятвору, які можуть бути передані іншій особі за умови отримання на це дозволу автора.Але в архітектурі особливо недостатньо налагоджено захист майнових прав,яких автор-архітектор був майже повністю позбавлений в період панування«техніцизму».Автору архітектурного проекту також належить право на використання своготвору будь-яким іншим способом, встановленим законодавством про авторськеправо. Але тут виникає питання про співвідношення типового проектування таавторського права на об’єкт проектування, будівництва та експлуатації. Будь-якідії з типовими проектами можуть здійснюватись лише з дозволу автора (передачіправа на використання). Тому, аби у подальшому відійти від цієї процедури, слідврахувати подібний дозвіл авторів в договорі на створення (розробку) нового проекту,призначеного для багаторазового використання. Те саме стосується пуб-ПРАВОВІОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ156