Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 62Аскалоніта про містобудування, який становив більшу частину 4 глави другої книги«Шестикнижжя». У «Шестикнижжі» є присутнім чимало розпоряджень, щоявно застаріли для XIV ст. 90 .Член-кореспондент Російської академії наук І. П. Медвєдєв 2001 р. випустив усвіт книгу «Правова культура Візантійської імперії», в якій серед іншого торкаєтьсяюридичного боку питань землекористування, іпотечної справи, будівельних обмеженьтощо. «У Візантії діяв якийсь “юридичний плюралізм” як співіснування івзаємодія багатьох правових систем різного походження, що адекватно відбивавскладну соціальну і політичну обстановку в імперії» 91 . Звернемося до деяких з цихмоментів.Так, наприклад, два правові інститути, які знайшли віддзеркалення у Землеробномузаконі, а саме: antitopia (володіння поверхнею) та dendroktesia (володіння деревами),будучи з давніх-давен прийняті грецьким правом, не були ніколи визнаніримським правом (і Юстиніановим), оскільки обидві ці правові системи мализовсім різні концепції по відношенню до землі: згідно з «горизонтальною» концепцієюгрецького (й взагалі східного) права, могло існувати два різних права на однуй ту саму ділянку землі, які не залежали одне від одного, — право власника землій право власника того, що знаходиться на поверхні землі (наприклад, будинку абодерева); навпроти, відповідно до римського принципу «superficies solo cedit», усе те,що знаходиться на поверхні землі (будівлі, дерева, насадження), належать не тому,хто будував або насаджував їх, але власнику землі. Отже, з одного боку, Землеробськийзакон скасував римський принцип «superficies solo cedit», з іншого боку, — однез основних джерел, в якому сформульовано римський принцип «superficies solocedit», також було іще «живим», не відміненим, більше того — включеним до складу«Додатку до Еклоги», а пізніше взагалі був інтерпольований до складу Землеробногозакону, створюючи, очевидно, значні труднощі для будь-якого судді: на який саметекст він мав спиратися у разі майнового конфлікту? 92До певної міри особняком стоїть питання щодо правил будівництва фортець,які також можна віднести до розряду юридичних регламентацій хоча б з огляду нате, що трактати, в яких були наявні такі регламентації, носили характер загальнихвійськових інструкцій. Одним з таких документів є так званий «Візантійський анонімVI століття» 93 . Літописна традиція не зберегла імені автора цього твору: можливо,це був представник стану військових інженерів. Військово-інженерний підхідчітко проявляється у розділах, які присвячені спорудженню фортець, починаючивід вибору місця майбутнього будівництва. Дотепно, детально, зі знанням справирозповідається про розміри й конфігурацію кріпосних стін, про заходи для їх додатковогозахисту (протейхісма, рів); висловлюються рекомендації з військово-інженерноговлаштування місцевості (штучне терасування) 94 . Значну увагу приділено у«Візантійському анонімі VI ст.» будівництву нових міст: явний вплив атмосфериграндіозного будівництва доби Юстиніана. Однак автора цікавить не усе це питання,а лише його військово-утилітарний аспект. Не випадково тому вказівки як щодомісця майбутнього будівництва, так і з захисту міста відштовхуються від голов-ПРАВОВІОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ62