12.07.2015 Views

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

PravOA_2.qxd 20.02.2007 13:45 Page 393дівлі до інженерних мереж згідно з технічними умовами відповідних експлуатуючихорганізацій, затвердженого проекту.Короткі висновки. Власне матеріалами цього розділу нашої монографії мизавершили охоплення того масиву правових вимог, які стосуються процесу створенняоб’єкта архітектури як матеріальної речі. Слід спостерегти, що власнетворчим питанням архітектурного проектування в цьому розділі, як і у двох попередніх,було приділено найменше місця: але ж це є головним питанням створеннябудівельного об’єкта як об’єкта архітектури! Чому спостерігається така ситуаціяу правовому полі сучасної архітектурно-будівної свідомості? Окреслившивсі етапи від задуму ідеї архітектурного твору до прийняття готових будівельнихоб’єктів в експлуатацію, слід наголосити, що власне творчі питання «ментального»створення архітектурної форми в її естетичному тлумаченні знаходяться десьна периферії правових регламентацій «матеріального» відтворення архітекторськогозадуму в натурі. І це більш ніж важливий висновок. Головний, найгострішиймомент того, що може спіткати зацьковану будівельними регламентаціямиголову архітектора, — засідання Містобудівної ради при головному архітекторіміста. Створюється враження, що саме тут сперечаються не про архітектурнеправо, а про архітектурну мораль: річ досить розпливчасту й глибоко особистісну.Нещодавно у спеціальній статті «Як вийти з містобудівного тупика» 9 меніприйшлося констатувати стосовно окресленої <strong>проблем</strong>и буквально наступне. Зогляду на відсутність ясних критеріїв оцінки особливо актуальним виявляєтьсяпитання: а судді хто? Візьмемо вищу інстанцію: Містобудівна рада. У Києві є принаймніможливість комплектувати його професіоналами. А як бути в іншихмістах? Але якщо ситуація абсурдна по суті, професіоналізм виявляється незатребуваним.У складі Ради половина людей — чиновники й будівельники, які маютьдо архітектури, м’яко кажучи, непряме відношення. Але ще гірше із другою половиною.І справа не в тому, чи багато хто з членів Ради можуть похвастати шедеврами,які дають авторам право судити інших. І справа не у високих моральнихякостях. Справа в трьох об’єктивних обставинах, які не можуть не накладативідбиток на позицію кожного професіонала. По-перше, стосовно кожного розглянутогопроекту він є конкурентом, самолюбство якого вже зачеплене тим, що замовленнядісталося не йому. По-друге, стосовно чиновників і колег — він залежнийяк автор, роботу якого будуть погоджувати завтра. По-третє, — він не несеніякої відповідальності за свою позицію. Архітектурні <strong>проблем</strong>и вирішуються голосуваннямне тільки прямо на засіданнях різних колегіальних органів і громадськихобговорень, але й побічно, коли у своїх по-видимості власних рішеннях чиновникнамагається догодити прогнозованій більшості. Це згубна для архітектуриметода, вона свідомо плодить сірість, що може бути й позолоченою. Тут —джерело кризи нашої завтрашньої архітектури, що виникає з нерозуміння, що такесучасна естетика й сучасне мислення.РОЗДІЛ ШОСТИЙПравове забезпечення будівництва393

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!