Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 89нутрішньопроблемне поле дальших студій. Переходячидо предметного викладення наступних положеньнашої монографії, слід зробити деякі зауваженнящодо викладеного вище, головним чином, стосовно історичних рецепційримського права на вітчизняному терені. Якщо ми подивимось на теперішні йминулі юридичні установи, то зможемо наочно пересвідчитись, що найважливішіз них виникли не шляхом свідомого й цільового створення їх людьми, а шляхомзначною мірою позасвідомого зародження й зросту в силу позасвідомих суспільно-культурнихпричин.Наприклад, інститут приватної власності або інші форми володіння, які виниклив історії культури і суспільства, моногамний шлюб або попередні формирегулювання сімейно-статевої сфери, державне карне право або попередні формиреакції на злочини і т. ін. — не були створені й розвинуті завдяки теоретичномурозумінню їх значення й суспільно-культурного смислу. Теоретична наука дає абож зазвичай намагається віднайти лише ex post наукове обґрунтування того, що«трапилося» як суспільно-культурний інститут. Те саме явище зустрічаємо ми увсіх областях тваринного й людського світу. Математики констатували, що бджолибудують стільники математично вірно, обираючи таку саму геометричну форму,котра при мінімумі витрат праці й воску вміщує максимум меду. Естетики лишев середині XIX ст. відкрили й теоретично обґрунтували ті архітектурні правила,які вже застосовувалися у давній Греції, між тим як до того грецькі архітектурнікриві лінії вважалися неправильними, хибними. Правила стосунків у суспільствірозвинулися не з теоретичних, свідомих положень, а шляхом позасвідомоговлучного вибору типу і форм поведінки, який створюється і погоджуєтьсямасовим досвідом. Так само не ціль, тобто свідомість і бажання майбутніх результатів,не свідома творчість, а позасвідоме пристосування дали життя значнимінститутам права, на яких базуються суспільне життя й культурне життя людства.Пристосування це відбувалося шляхом накопичення «маси досвіду», шляхомінстинктивного накопичення огиди до одних вчинків або суспільних явищ, якітягнуть за собою погані наслідки (злочин, крадіжка, омана), й кристалізація повагий симпатії до інших явищ, які ведуть у масі випадків до позитивних результатів(наприклад, повага до виконання укладеного договору, визнання чужого володіння,підпорядкування авторитету старійшин тощо). Звідси — з одного боку — віраРОЗДІЛ ДРУГИЙАрхітектура як об’єкт права89