Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

PravOA_1-cut.qxd 20.02.2007 13:40 Page 57першій чверті XII ст. Розділ 73 цього статуту такий: «У будинках монастирських неповинно бути ніяких змін. Чи потрібно щось виправити або знову перебудувати, усеповинно бути улаштовано так, як тепер. Ніяких нових воріт у монастир не робити.Усе, що постаріє, повинно бути приведено в той самий вигляд, без усякої зміни, немінятися ні з яких причин». Нам представляється, що словосполучення «у колишнійвид» — не охорона пам’ятника архітектури, не прагнення створити музейнийзаповідник, це бажання немовби зупинити час.«Дігести» Юстиніана мали дві задачі:1) Зберегти пам’ятки давньої юриспруденції, але в них були включені фрагментиз юристів, які працювали протягом 500 років, і за цей час багато що зазнало зміну вченнях юристів — з’явилися нові інститути й нові погляди, низка попередніх поглядівбула забута, з’явився ряд контроверз, які слід було уточнити або хоча б скоротитий пом’якшити. Отже, якщо б була надана однакова законодавча сила юристамяк VI ст., так і юристам республіканського періоду, то виник би «юридичний хаос»,який міг би бути лише матеріалом для подальшої копіткої обробки з метою студіюваннядавнього права.2) Дати закон, який би відповідав часу створення «Дігест», тобто VI ст.; але доцього часу вже відмерли багато з давньоримських інститутів й розробки юристів,які до них стосувалися; такі розробки не лише не мали ніякого практичного значення,але, закріплюючи анахронізми, вносили б плутанину у практику.Таким чином, внесення у давні правові тексти тих або тих змін було історичнонеобхідним. Звісно, мета подолання анахронізмів могла бути досягнута різним шляхом,і для «Дігест» він був наступним. Оскільки йшлося про створення законодавства,яке могло б бути застосованим до різних народностей, які входили до Візантійськоїімперії, то для кодифікаційної обробки не існувало кращого матеріалу,ніж твори римських юристів, які вже користувалися широкою й заслуженою популярністюй які не були просякнуті давніми вузьконаціональними (лише римськими)рисами. Праці давніх юристів були твердим базисом. Але, звичайно ж, ці праці,які мали велику давність, повинні були приведені у відповідність до суспільного іполітичного ладу Візантії VI ст. Така робота була виконана константинопольськимиюристами протягом року. «Дігести» дали готовий матеріал для рецепції римськогоправа, і цей факт має велике значення: вони не стільки зруйнували, скільки збереглидавнє римське право.Тут немає можливості і потребі вникати в численні закони, розпорядження,укази, що регламентували економічну і правову сторону будівництва візантійськоїепохи, досліджувати винагороду будівельників і т. п. Однак не можна обійти увагоюті з них, що визначали саму архітектуру, архітектурний вигляд міста й окремихбудинків. Пам’ятки законодавства — особливо величезний «Кодекс Юстиніана»та супутні йому законодавчі документи візантійської доби — дають намбагатий матеріал.Назвемо місця в «Дігестах» Юстиніана, які тим чи тим чином торкаються питаньархітектурно-будівного права. Частково ми вже їх вище цитували, але тут слідРОЗДІЛ ПЕРШИЙАрхітектурно-будівна правосвідомість в історії архітектури57