ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Фінансове планування<br />
Бюджетний кодекс України<br />
1. Стаття 7 проголошує принцип самостійності бюджетів. Самостійність місцевих<br />
бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів,<br />
правом використання коштів відповідно до законодавства України, правом<br />
самостійно та незалежно від органів влади вищого рівня розглядати та<br />
затверджувати бюджети.<br />
2. Ця стаття також проголошує в якості принципу побудови бюджетної системи<br />
принцип субсидіарності, згідно з яким розподіл видів видатків між державним та<br />
місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами різного рівня повинен<br />
ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг<br />
до їх безпосереднього споживача.<br />
3. Стаття 82 визначає поділ видатків місцевих бюджетів на видатки, призначені для<br />
забезпечення виконання загальнодержавних завдань, що можуть передаватися<br />
місцевому самоврядуванню згідно з принципом субсидіарності, та видатків, які<br />
мають місцевий характер. Остання група видатків має фінансуватися за рахунок<br />
коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з державного бюджету<br />
України.<br />
4. Глава 11 містить базові положення стосовно структури місцевих бюджетів. Доходи<br />
місцевих бюджетів діляться на такі, що враховуються при визначенні обсягів<br />
міжбюджетних трансфертів (до них, насамперед, відносять визначені статтею 65<br />
частки прибуткового податку з громадян, які належать місцевим урядам різного<br />
типу) та доходи, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних<br />
трансфертів (до них, насамперед, відносять місцеві податки і збори, плату за<br />
землю).<br />
Фінансові джерела, що знаходяться в розпорядженні місцевої влади<br />
До власних джерел доходів муніципалітетів відносяться ті, які ними обраховуються<br />
і прогнозуються, зараховуються до бюджету та витрачаються згідно з завданнями, які<br />
належать до компетенції відповідних органів влади.<br />
Фінансові джерела виконання завдань, покладених на місцеві органи влади, можуть<br />
бути згруповані наступним чином:<br />
1. Доходи з національних джерел. До них відносяться передані загальнодержавні<br />
податки та частки загальнодержавних податків, а також цільові і загальні грошові<br />
трансферти (субвенції і дотації).<br />
2. Місцеві податки і збори.<br />
3. Плата за надані послуги.<br />
4. Надходження від економічної діяльності.<br />
5. Позики.<br />
Законом України «Про податкову систему» (стаття 15) визначено перелік місцевих<br />
податків і зборів. Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»<br />
встановлена їхня податкова база та граничні ставки. Стаття 18 Декрету визначає<br />
компетенцію місцевих органів влади щодо цих джерел доходу. «Органи місцевого<br />
самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих<br />
податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів<br />
ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право<br />
запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві<br />
податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати<br />
114
Change language