Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування

Фінансове планування
Найбільш імовірно, що при прогнозуванні виникнуть проблеми при аналізі чотирьох
груп доходів, а саме: місцевих податків та зборів, надходжень від продажу
об’єктів муніципальної власності, загальнодержавних податків, закріплених
за місцевими бюджетами, міжбюджетних трансфертів. Місцеві податки та збори є
найлегшими об’єктами прогнозування, оскільки для місцевих органів влади є доступними
всі необхідні дані, а прийняття рішень щодо цих доходів здійснюється
на місцевому рівні. Робота з іншими категоріями доходів є більш утрудненою. Так,
дохід від продажу муніципальної власності залежить від кон’юнктури ринку нерухомості,
зміни якого важко спрогнозувати, надто в довгостроковому періоді.
Певна нестабільність доходів від цього джерела може до певної міри компенсуватися
більш стабільними надходженнями (орендною платою, надходженнями
від прибуткового податку, який сплачують підприємства комунальної власності
тощо).
Прогноз величини надходжень від загальнодержавних податків, закріплених
за місцевими бюджетами, та трансфертів залежить від прогнозів, які робляться
на загальнодержавному рівні та даних щодо доходів на майбутній рік.
Отримання таких даних пов’язано з певними труднощами, зумовленими несвоєчасністю
та неточністю прогнозних розрахунків, зроблених на загальнодержавному
рівні. Крім того, держава може поміняти пропорції розподілу доходів
від відповідних податків, змінювати ставки оподаткування, надати місцевим
підприємствам податкові пільги вже після того, як прогноз було розроблено.
Після визначення надходжень він окремих джерел доходу визначається
сума прогнозних доходів по роках. В результаті буде отримано певний тренд
(тобто тенденція зміни) місцевих доходів на майбутні роки. До цього варто додати
альтернативні прогнози, які базуються на різних припущеннях щодо зміни
доходної бази, економічної кон’юнктури на національному та місцевому рівні,
динаміки цін тощо.
Методи прогнозування доходів
Існує декілька методів прогнозування доходів, доцільність використання яких
визначається кваліфікацією персоналу органу, що здійснює прогнозування, доступністю
та достовірністю даних, структурою та величиною доходів місцевого органу
влади. До цих методів належать: експертна оцінка, метод трендів, багатофакторна
регресія.
Метод експертної оцінки означає, що прогноз доходів та витрат складає експерт
– працівник фінансового управління. Цей метод важко описати, оскільки кожен експерт
має свої власні підходи, які можна вважати проявом неусвідомлених знань та
чуття. Експерт виходить із власного розуміння ситуації, досвіду, знання предмету та
результатів минулого аналізу. Гарний експерт – це особа, яка має належний досвід,
тобто добре знає фінансову систему, місцеву економіку та шляхи одержання необхідної
інформації. Ключовим у застосуванні такого підходу є наявність відповідного
експерта.
Переваги експертного методу полягають у можливості складати досить точні
прогнози при порівняно низьких витратах. Разом з тим, експертний підхід має
недоліки, пов’язані з відсутністю чіткої та зрозумілої техніки прогнозування, що
утруднює визначення коректності або некоректності прогнозу. Цей метод виявиться
неефективним при здійсненні середньострокових та довгострокових
156