ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Участь громадськості<br />
ІІІ. Запровадження поняття «гендер» у місцевому плануванні<br />
Чоловіки та жінки є різними біологічно, і ці відмінності не змінюються з часом. Такі<br />
відмінності рідко сприймаються як надбання, і використовуються для подальшого<br />
посилення гендерної нерівності (наприклад, жінки більш дбайливі, тому очевидно,<br />
що вони мають дбати про дітей, готувати, прибирати і прислуговувати своїм чоловікам).<br />
Під час попереднього історичного розвитку людство створило багато ієрархічних<br />
структур, де чоловіки мають домінуючі ролі. Серед них - держава, армія, церква.<br />
У сучасних економічно розвинутих демократичних країнах зрозуміли, що не зважати<br />
на інтереси більшої половини населення (а жінки за статистикою у всіх країнах<br />
становлять більшість!) є неправильно як з економічної, так і з політичної точки зору.<br />
Але соціальна роль чоловіків і жінок, тобто гендер, змінюються з часом і з культурою.<br />
Усі ми піддаємося впливу, часто несвідомо, поширених стереотипів співіснування<br />
чоловіка та жінки, і більшість з нас також різною мірою пристосовується до цих<br />
стереотипів. Гендер - це соціальна конструкція. Ми граємо гендерні ролі так, як визначило<br />
наше суспільство, і поламати глибоко вкорінені ідеї досить важко, потрібна<br />
наснага. Врешті, вас можуть сприйняти як дивака, навіть можуть виникнути неприємності.<br />
Наша стать формується структурами, поглядами і традиційними рамками, а<br />
часто ще більше – політикою у країні. Зміна цих норм потребує багато часу і комплексного<br />
процесу.<br />
У цілому світі норми чоловіків сприймаються як норми для всього суспільства. Завдання,<br />
ролі і функції, які притаманні чоловікам, загалом цінуються вище ніж ті, що<br />
асоціюються з жінками. Нерівні співвідношення влади між чоловіками і жінками є звичайною<br />
річчю, починаючи від сім’ї і до державного рівня. Незважаючи на значний внесок<br />
жінок у розвиток суспільства, їхній контроль над економічними, соціальними і<br />
політичними процесами залишається незначним у порівнянні з чоловічим. Зміни для<br />
жінки означають зміни для чоловіка і навпаки.<br />
Участь жінок повинна бути більш активною<br />
Третина напрямків розвитку тисячоліття звучить як «сприяння гендерній рівності<br />
і посилення ролі жінки». Під час місцевих виборів в Албанії у 1992 році тільки одна жінка<br />
була обрана як голова регіону з 12 регіональних посад. З 309 посад, тільки 5 жінок було<br />
обрано головами комун, і з 65 міських голів, 8-ма стали жінки. Так, місцеве політичне<br />
представництво жінок в Албанії є досить слабке. На поса-дах місцевих громадських<br />
структур домінують чоловіки, що перешкоджає участі жінок у громадській діяльності.<br />
Навіть зважаючи на те, що в рамках місцевої гендерної по-літики були запроваджені<br />
важливі заходи щодо залучення чоловіків і жінок до організації громади та ініціювання<br />
ма-лих проектів розвитку, все ще існує проблема об’єднання усіх громадян - чоловіків і<br />
жінок - разом для вирішення спі-льних проблем.<br />
На місцевих виборах у 2002 році в Україні депу-татами місцевих рад було обрано<br />
41,6% жінок. Разом з тим, ставлення до жінок відрізняється у розрізі регіонів. Так, у<br />
Чернігівській області цей показник становив 47,6%, у Донецькій – 44,0%, у Львівській –<br />
30,8 %, у Києві – 24,4%.<br />
Серед 569 сільських, селищних, міських голів було обрано 196 жінок, або 24,4%, але,<br />
в основному, - на по-сади сільських, селищних голів. В обласних центрах за 15 років<br />
незалежності України був тільки один випадок обрання жінки міським головою – у м.<br />
Херсон; а на останніх виборах жінка стала Житомирським міським головою. Водночас,<br />
секретарями місцевих рад було об-рано 91,6% жінок. Членами виконавчих комітетів<br />
рад було обрано 38,4% жінок від їх загального чисельного складу. Серед голів обласних,<br />
районних, районних у міс-тах радах з 594 голів було обрано 54 жінки, або 9,1%.<br />
52