ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
ÐеÑенÑÑалÑзаÑÑÑ Ñа еÑекÑивне мÑÑÑеве ÑамовÑÑдÑваннÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
Стратегічне планування місцевого розвитку<br />
Вставка 1: Приклади методів збору інформації<br />
• Вивчення статистичних джерел<br />
• Вивчення документів про регіональний і місцевий розвиток<br />
• Вивчення національних і галузевих стратегій, програм, проектів, аналітичних,<br />
прогнозних матеріалів<br />
• Вивчення донорських програм<br />
• Вивчення карт<br />
• Інтерв’ю<br />
• Опитування<br />
• Обговорення у групах (робота фокус-груп)<br />
• Зустрічі з громадськістю<br />
Джерела інформації<br />
Основними джерелами інформації для формулювання СМР є такі:<br />
1. Статистичні дані, надані офіційними державними установами статистики, а також<br />
Інститутом статистики та його територіальними відділеннями.<br />
Перевагами цього джерела інформації є доступність, принаймні стосовно<br />
частини потрібної інформації, надійність у межах офіційно затвердженої<br />
методики статистичної звітності щодо індикаторів та періодичність збирання<br />
інформації.<br />
2. Дані, отримані з інформаційних систем установ, таких як Міністерство праці та соціальної<br />
політики, територіальні відділення Державної служби зайнятості, Міністерство<br />
охорони навколишнього природного середовища, Міністерство аграрної політики,<br />
інші міністерства тощо.<br />
3. Дані, отримані через опитування громадської думки чи соціологічних досліджень<br />
За певних умов (коли необхідно розв’язати складну ситуацію чи віднайти рішення<br />
актуальної проблеми, або коли немає необхідної інформації в банках даних офіційної<br />
статистики) можна вдатися до збирання даних шляхом прямого опитування<br />
громадської думки або соціологічного дослідження.<br />
Організація зібраної інформації<br />
У ході розробки ССМР використовується значний обсяг інформації, отриманої з<br />
різних джерел, у різному форматі й на різних носіях (наприклад, на папері чи у<br />
комп’ютерних файлах). Плідно скористатися всім цим обсягом інформації можна лише<br />
за умови її правильної організації.<br />
Слід зазначити, що інформація може використовуватися не один, а декілька разів.<br />
Певні дані можуть аналізуватися безпосередньо й одразу, інші можуть стати у пригоді<br />
на пізніших етапах (наприклад, для поглибленого вивчення певних питань, для<br />
вироблення альтернативних варіантів розвитку, тощо).<br />
Перетворення даних на інформацію<br />
Корисність інформації залежить як від наявності належних необроблених даних,<br />
так і від їх правильного аналізу. Трансформація цих даних повинна зробити їх<br />
зрозумілими для планувальників і суб’єктів прийняття рішень. Виходячи з належних<br />
даних, можна отримати корисну інформацію такими шляхами:<br />
• застосовуючи методи агрегації (складання), аналізу або трансформації;<br />
• презентуючи інформацію у зручному для користування форматі або у зрозумілий<br />
спосіб;<br />
• забезпечуючи загальну прийнятність інформації.<br />
64