Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування

167
Фінансове планування
Збір за право на використання місцевої символіки
Збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб
і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання
місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи
зображення архітектурних, історичних пам’яток) надається органами місцевого самоврядування
і оформляється відповідним рішенням.
Законодавством встановлено, що граничний розмір збору за право на використання
місцевої символіки не повинен перевищувати для юридичних осіб 0,1% вартості
виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої
символіки, а з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, п’яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Вправа 6 б
Використовуючи інформацію про реальну наявність об’єктів для сплати збору за
використання місцевої символіки та рішення місцевого органу влади про ставки
оподаткування, оцініть доходний потенціал даного джерела для вашої територіальної
громади.
Самооподаткування
Законодавство України дозволяє запроваджувати самооподаткування територіальної громади
з метою вирішення визначених громадою питань соціально-економічного розвитку. Найчастіше
самооподаткування запроваджується у сільських та селищних громадах, оскільки для
введення в дію такого цільового податку необхідне рішення громади. Типовими прикладами
цілей, для яких здійснюється самооподаткування, можуть бути благоустрій населеного пункту,
ремонт доріг, ремонт будівель спільного користування, покращання водозабезпечення тощо.
Найчастіше ставка оподаткування встановлюється у визначеній сумі на одну садибу
(домогосподарство). Її розмір залежить від оцінки потреби у додаткових коштах та
кількості садиб (домогосподарств).
Вправа 6в
Визначте ставку самооподаткування, яку необхідно встановити для здирання коштів
на ремонт мосту через місцеву річку. Дані для вправи:
Кошторисна вартість робіт – 20000 гр.
Кількість домогосподарств у населеному пункті – 500.
З них звільнено від сплати податку (родини пенсіонерів, матері-одиначки) – 100.
Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
Податок на розвиток інфраструктури в Албанії
Це один з податків, який належить в цій країні до місцевих. Він відіграє важливу роль
у підвищенні фінансової спроможності місцевих урядів міст у забезпеченні розвитку
інфраструктури для нових житлових об’єктів.
Платниками податку є індивіди чи приватні підприємства, які займаються новим
будівництвом незалежно від того, яким є функціональне призначення та розмір
будівлі. Базою цього податку є грошова оцінка інвестиції. Для розрахунку податкового
зобов’язання в якості вихідних даних береться проектний кошторис будівництва.
Ставка податку встановлюється у вигляді фіксованого відсотку до кошторисних
витрат, який складає для столиці Тірани 2-4%, інших міст 1-3%.