Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування

121
Фінансове планування
Субвенції
Місцеві бюджети можуть отримувати:
• субвенції на здійснення програм соціального захисту;
• субвенцію на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на
виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;
• субвенції на виконання інвестиційних проектів;
• субвенцію на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних
наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
• субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ,
міст та їх об’єднань.
Розподіл субвенцій з державного бюджету здійснюється постановами Кабінету
Міністрів, субвенцій з інших місцевих бюджетів – рішенням відповідної ради.
Як видно з наведеного огляду, структура доходів місцевих бюджетів в Україні
характеризується превалюванням закріплених доходів – загальнонаціональних
обов’язкових платежів, які передані до місцевих бюджетів – та трансфертів з державного
бюджету. Це означає, що бюджети самоврядування в суттєвій мірі залежать від держави,
незважаючи на проголошену самостійність місцевих бюджетів. Через це суттєвий інтерес
представляє досвід тих країн, які вже зробили певні кроки на шляху фіскальної
децентралізації, зокрема Албанії.
Структура доходів місцевих бюджетів в Албанії
Порівняно з Україною, в цій країні поділ доходів місцевих бюджетів на власні та
отримані з національних джерел, проведений у законодавчих актах, прийнятих у 2000-
2002 рр., є більш послідовним.
Так, до власних доходів самоврядування віднесено:
а) залишок невитрачених коштів минулого року, включно з бюджетним надлишком
попереднього року;
б) доходи від місцевих податків та зборів;
в) неподаткові доходи.
Провідною за своїм фіскальним значенням частиною місцевих бюджетів виступають
місцеві податки і збори, перелік яких поступово розширюється: на них припадало у 2003
р. 56% доходів місцевих бюджетів порівняно з 24% у 2002 р. Надходження від цих податків
регулюються законом «Про місцеву податкову систему», згідно з яким місцеві органи
влади мають право встановлювати ставки місцевих податків (дозволено мати відхилення
+/- 30% значення, встановленого законом), а для деяких податків – визначати елементи
податкової бази (готельний податок та податок на нову забудову, стендову рекламу в
громадських місцях, податок на використання місць громадського користування),
звільняти певні категорії платників від сплати податків. Місцеві органи влади також
організують збирання податків до свого бюджету самостійно чи через наймання
приватних агентів.
Крім того, місцеві органи влади мають право самостійно встановлювати величину
платежів за свої послуги.
Завдяки проведеній реформі суттєво підвищилася фіскальна автономія
самоврядування, ефективність збирання місцевих податків, зріс рівень підзвітності
місцевої влади, яка почала значно активніше реагувати на запити місцевого населення.