Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

перекладач у прозі – раб, але він мав цілковиту рацію, коли сказав, що
перекладач у віршах – це все ж таки суперник.
Особливо показовий переклад вірша Б.-І. Антонича "Міста і музи".
Цей твір – один із зразків урбаністичної лірики Антонича і водночас
філософська медитація на тему митця і мистецької творчості. У
предметно-пластичній площині, в зображенні міста в ньому відчутні
відголоски урбаністичної поезії Е. Верхарна і пізнішого В. Брюсова,
Бодлерівської нічної еротики. Предметна зображальність тут не
локальна; це не одне якесь конкретне місто, а взагалі міста , або місто,
в якому можна визнати всі міста, тобто місто символічне, причому нічне,
а ніч – це час натхнення, час Музи, творчого піднесення й
сповідальності. В цьому вірші, як і в багатьох інших Антоничевих творах,
використано принцип нанизування, кумуляції, переліку урбаністичних і
мистецьких атрибутів. Ось текст оригіналу:
Міста і Музи
1. Дубове листя, терези купців, цигани,
2. щоденний гамір, і щоночі вічні зорі.
3. Життя, що найтрудніше із мистецтв. Догана
4. за кожний зайвий день. Жде ніч – суддя суворий.
5. Уста солодкомовні зрадять. Може, спомин
6. не лишиться з турбот, що нам орали чола.
7. Крило плаща із пліч. Крило вітрів над домом,
8. вузли димів, що в‟яжуть небо з міста колом.
9. Герої, мужеложники, поети, дійсно,
10. чесноти квіття і на простиралі плями,
11. дні й ночі, хлопців соромливих солодійство,
12. і жарти шулерів, і смутку темні ями.
13. Десь крекче катеринка, довгі світлі смуги
14. вирують на обличчях, мов павині пера,
15. а людська доля в дзьобику кривім папуги
16. колишеться шматком дешевого паперу:
17. кохання,
подорож,
розлука,
слава,
успіх –
18. за двадцять сотиків купити можна щастя.
19. Сплітається і розплітається дня усміх,
20. папуга, пісня й сонця золоте причастя.
21. Неждані зустрічі. Оркестри грають в парках.
100