Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

Брюнгільд, хто насправді домігся її руки для Ґуннара; про безумні
прокльони зрадженої Брюнгільд; про вбивство Сіґурда за наказом
Гуннара – і про самогубство Брюнгільд. А "Пісня про Ґудрун" розповідає
про подальшу долю героїні після загибелі Сіґурда: про її шлюб із
могутнім Атлі, правителем гунів (історичним Аттілою); про вбивство за
його велінням братів-Ніфлунґів заради незліченних драконових скарбів,
що їх вони успадкували; про страхітливу помсту Ґудрун, від рук якої
спершу гинуть двоє її синів від Атлі, а згодом і він сам, – і про те, як вона
заподіяла собі смерть, кинувшись у море.
Щодо моделювання манери викладу, то як філолог Толкін чітко бачив
відмінності в цьому аспекті поміж англосаксонськими і скандинавськими
поетичними пам‟ятками – в одній зі своїх лекцій він зауважив:
"Староанглійська поезія мала на меті широту, повноту, розмисли й
елегійний ефект. Давньоскандинавська ж на меті має вихоплення
ситуації, завдання удару, який запам‟ятають, висвітлення миті спалахом
блискавки – і тяжіє до стислості, вагомого ущільнення мови у змісті й у
формі…". Саме оце "вихоплення ситуації", "висвітлення миті", за
слушним висновком Крістофера Толкіна, і складає визначальну
особливість викладової манери "Нових пісень" 5 .
Але нас зараз більше цікавить моделювання в галузі версифікації.
У листі до Вістена Г‟ю Одена від 29 березня 1967 р., дякуючи Оденові
за надісланий переклад "Віщування вьольви" (першої пісні "Старшої
Едди"), Толкін повідомив, що збирається надіслати йому у відповідь,
"якщо вдасться відшукати (сподіваюся, воно не пропало), дещо,
вигадане багато років тому, коли я намагався вивчати мистецтво
написання алітераційної поезії, а саме: спробу уніфікувати пісні про
Вольсунґів зі "Старшої Едди", написані старовинною восьмирядковою
строфою fornirðislag" 6 . Власне, цю давньоскандинавську строфічну
структуру Толкін і відтворив у своїх поемах сучасною англійською
мовою. У цьому полягає його новація, його віртуозний стилізаторський
експеримент – і в цьому ж криється камінь спотикання для перекладача
його "Нових пісень" українською мовою.
Fornirðislag – метрико-строфічна модель, якою складено більшість
пісень "Старшої Едди". Цей термін можна перекласти як "метр
стародавніх історій" або "метр стародавніх знань" – назва, що, за
спостереженням Толкіна, не могла з‟явитися до винайдення та
поширення пізніших віршових моделей 7 .
Коротко формулюючи дефініцію fornirðislag-а, його можна визначити
як тонічний чотиривірш, кожен рядок якого має по чотири метричні
наголоси (ікти) і ділиться цезурою на два двоіктові піввірші, об‟єднані
алітерацією. Алітерація – власне, германська алітерація або штабрайм –
являє собою узгодження наголошених складів, які починаються з
однакового приголосного (групи приголосних) або голосного (причому всі
58