Повний текст (pdf-файл, 1,8 Mb)

Микола Сулима
МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ – ПЕРЕКЛАДАЧ 138-ГО СОНЕТА Ф. ПЕТРАРКИ
Про перекладений Мелетієм Смотрицьким 138-й сонет Франческо
Петрарки можна дізнатися зі статті Д. С. Наливайка "Петрарка й
Боккаччо в давній українській літературі" 1 . В ній ідеться про
польськомовний трактат Мелетія Смотрицького "Тренос", що побачив
світ у 1610 р. (він підписаний псевдонімом Теофіл Ортолог), де вміщено
10-рядкові фрагменти сонета великого італійського поета в перекладі
латинською та польською мовами. Д. С. Наливайко відзначає, що в
латиномовному фрагменті письменник-полеміст подав "метрично
впорядкований відповідник" 138-го сонета, але "без рим і загалом без
спроб зберегти сонету форму". Щодо польськомовного фрагменту, то
віршова форма в ньому, продовжує Д. С. Наливайко, "дещо чіткіша, але
теж далека від сонетної форми – маємо тут звичний
тринадцятискладовий силабік".
Чому так сталося, що Мелетій Смотрицький залишився байдужим до
сонетної форми знаменитого твору Франческо Петрарки?
Нагадаємо, що тверді віршові форми прийшли в українську поезію ще
на зорі її поширення. Десятирядковою строфою із дворядковим
прикінцевим пуантом написано вірш Герасима Смотрицького (батька
Мелетія) "Зри сія знаменія, княжате славнаго…" (1580–1581), у
"Ляменті…" Давида Андрієвича (1628) вперше зустрічається сапфічна
строфа:
К смерти дорогу, Іоан священный
Скончил, отец наш, в духу возлюбленный,
И чого прагнул, достался до неба,
Як было треба. 2
У цьому ж творі звичні силабічні дистихи графічно формують катрени.
В "Имнологіи" Памва Беринди, Тарасія Земки та ін. (1630) знаходимо
цілі розділи, написані катренами з перехресним та кільцевим
римуванням:
В раю єще гнhв зачатый
З Люципером чловhка
И през него на весь влятый
Рожай людскій от вhка; 3
Земли създатель в землю ся слагаєт
От распиналник, но в земли глубины
Съшед яко бог адскія долины,
От вhка юзников всhх днесь свобождаєт 4 .
65